Розділи
Матеріали

Люди редко смотрят друг другу в глаза, но часто заглядывают в рот: почему так происходит

Тая Кітова
Фото: Pixabay | Люди рідко дивляться одне одному в очі

У новому дослідженні вченим вдалося досконально вивчити, куди дивляться люди під час реальних взаємодій — контакт очі в очі зустрічається рідко.

Ми можемо багато чого розповісти про себе очима під час розмови, але чи так часто ми дійсно дивимося одне одному в очі під час спілкування? Нове дослідження показує, що люди насправді вкрай рідко підтримують прямий зоровий контакт, ніж вважалося раніше, пише Science Alert.

Однак канадські вчені виявили, що те небагато, що відбувалося під час зорового контакту між людьми, передбачало ймовірність того, що людина стежитиме за поглядом партнера під час розмови.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Взаємний зоровий контакт є одним з основних способів невербального спілкування, проте він все ще залишається маловивченим. Частково це пов'язано з тим, що доступні технології відстеження очей обмежують вимірювання руху очей під час реальної взаємодії.

За словами першої авторки дослідження з Університету Макгілла в Канаді, психологині-експериментаторки Флоренс Мейранд, це дослідження стало одним із перших, що показало поширеність поглядів одне одному в очі під час реальної взаємодії людей.

Результати дослідження виявилися вельми цікавими: по-перше, взаємний контакт очі в очі трапляється досить рідко, по-друге, він є надзвичайно важливим чинником подальшої соціальної поведінки.

Під час експерименту вчені відібрали 25 жінок і 5 чоловіків віком від 18 до 24 років, а потім спостерігали за моделями поглядів під час бесід між 15 парами. Під час експерименту пари попросили оцінити в порядку корисності 12 предметів у вигаданій ситуації виживання. Під час експерименту вони також носили окуляри стеження за очима і фронтальну камеру, яка знімала їхнє поле зору. Під час взаємодій вчені також зафіксували, як часто реципієнти дивилися один одному в очі або рот.

Далі вчені провели другий експеримент, у якому виміряли реакцію кожного учасника дослідження на зображення обличчя партнера, який дивився в різні боки. Наприкінці експерименту вчені врахували результати 7 пар: 12 жінок і 2 чоловіків.

Результати дослідження свідчать про те, що реципієнти частіше відводили очі, ніж дивилися прямо в обличчя співрозмовника. Однак коли вони дивилися на обличчя один одного, як правило, їхній погляд був спрямований у ділянку рота та очей, але вони надзвичайно рідко контактували один з одним поглядами. Результати також свідчать, що найчастіше зустрічалися погляди "очі в рот".

Попередні дослідження вже показали, що зоровий контакт відіграє важливу роль у спілкуванні людей, а тому результати нинішнього дослідження стали справжньою несподіванкою для вчених. За словами Мейранд, вони з командою виявили, що під час розмови люди в середньому дивляться одне одному в очі лише приблизно 12% часу.

Водночас учені виявили, що коли люди дивилися один одному в очі або в ділянку рота опонента, співрозмовник з більшою часткою ймовірності слідував за поглядом свого партнера. Тепер учені припускають, що погляд очі в очі може бути важливим інструментом передачі соціальних повідомлень між співрозмовниками.

Надалі автори дослідження мають намір повторити експеримент, щоб зрозуміти, як контекст бесіди може впливати на те, як довго ми дивимося на обличчя співрозмовника і йому в очі. Розмір вибірки цієї роботи був невеликим, а тому передбачається, що розширення групи реципієнтів дасть змогу пролити більше світла на цей соціальний контакт між людьми.

Раніше Фокус писав про те, що з чого складаються наші унікальні очі і як вони працюють.