Пішли по воді: як перші люди змогли дійти до Північної Америки майже 30 тисяч років тому
Однією з найгарячіших дискусій в археології є питання про те, як і коли люди вперше прибули до Північної Америки. Однак визначити точну дату не так просто.
Протягом багатьох років археологи складали пазл того, як і коли люди вперше ступили на територію Північної Америки. Традиційно вважалося, що близько 13 000 років тому древні люди пройшли вільним від льоду коридором між величезними льодовиковими щитами. Але нещодавні відкриття, як-от 23 000-річні сліди людських ніг у Нью-Мексико, ставлять під сумнів цю ідею і свідчать про більш раннє прибуття людей, пише Ancient Origins.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Нові дослідження, представлені на щорічній зустрічі Американського геофізичного союзу в Сан-Франциско, проливають світло на цю таємницю міграції. Вчені припускають, що важливим фактором у цій давній подорожі міг бути морський лід, який забезпечував потенційний шлях для цих ранніх мандрівників, щоб рухатися на південь.
Вважається, що до того, як вільний від льоду коридор став доступним для проходу, люди могли подорожувати по так званому "шосе з водоростей". Ця незвичайна теорія припускає, що вони повільно спускалися вздовж Тихоокеанського узбережжя на човнах, слідуючи за багатими товарами, знайденими в прибережних водах.
Археологічні знахідки на заході Канади віком 14 000 років підтверджують цю ідею. Однак, коли дослідники помітили, що танення льодовиків могло створювати сильні течії, які ускладнювали подорожі узбережжям у той час, виникла дилема.
Щоб краще зрозуміти ці умови, Саммер Преторіус із Геологічної служби США та її команда вивчили давні океанічні відкладення з узбережжя. Аналізуючи крихітний скам'янілий планктон, вони відновили деталі про температуру океану, солоність і морський крижаний покрив у вирішальні періоди людської міграції.
Їхні висновки показали, що близько 20 000 років тому, під час піка останнього Льодовикового періоду, океанські течії були вдвічі сильнішими, ніж сьогодні, через льодовикові вітри та нижчий рівень моря. За таких умов подорожувати на човні було б надзвичайно складно. Однак, результати також показують, що більшу частину цієї території покривав морський лід приблизно 15 000 років тому.
А тому перші люди могли використовувати цей морський лід як шлях. Подібно до того, як сучасні мешканці Арктики подорожують на собачих упряжках або снігоходах, вони могли пересуватися і полювати на морських ссавців по цій "морській крижаній магістралі", повільно прокладаючи собі шлях до Північної Америки.
Хоча підтвердити цю теорію складно, оскільки більшість стародавніх стоянок знаходяться під водою, вона пропонує свіжий погляд на те, як люди могли дістатися Північної Америки без сухопутного мосту або прямих океанських подорожей.
Ба більше, теорія морського льоду не виключає інших шляхів міграції. За словами дослідників, їхні моделі вказують на те, що 14 000 років тому Аляскинська течія заспокоїлася, що зробило прибережні подорожі на човнах можливими.
Це дослідження не дає всіх відповідей, але спонукає нас переосмислити, як давні люди орієнтувалися та адаптувалися до мінливого середовища. Це нагадування про те, що історія людської міграції є складною, дивовижною і постійно розвивається, оскільки ми відкриваємо все більше підказок з нашого минулого.
Раніше Фокус писав, що допомогло зробити жінок нижчими за чоловіків. Сьогодні існує припущення, що зріст людини визначається генетично. Однак науковці довели, що не все так просто й однозначно.
А також ми розповідали, що 125 000 років тому неандертальці вполювали одну з найбільших істот світу.