Хижаки стародавньої Америки: з якими істотами зіткнулися прибулі туди люди
Стародавній світ був наповнений небезпеками, що зустрічаються на кожному кроці, але для людей, які вступили на дикі ізольовані землі Америки, відкривалася скринька Пандори.
У доісторичному світі клімат був значно теплішим, а рівень вуглекислого газу набагато вищим, ніж сьогодні. Таке середовище було сприятливим для буйного рослинного життя і призводило до підвищення рівня кисню. Відповідно, тварини в цей період стали набагато більшими за своїх сучасних побратимів. Хижаки та їхня здобич, включно з шерстистим мамонтом і різними гігантськими рептиліями, процвітали, особливо в Північній і Південній Америці. Цей регіон, ізольований від решти світу, став унікальним резервуаром для цих великих видів, пише Express.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Коли люди дісталися Америки, вони зіткнулися з цілою низкою величезних істот, відкривши для себе новий складний і небезпечний світ для виживання. Питання про те, хто першим заселив Америку, є предметом суперечок і досліджень. Однією зі спірних теорій є солютрейська гіпотеза, яка передбачає, що перші люди, які досягли Америки, були вихідцями з солютрейської культури в доісторичній Європі. Прихильники цієї теорії вказують на знайдені в Північній Америці характерні знаряддя праці, схожі на ті, якими користувалися солютрейці, стверджуючи, що вони були попередниками широко поширеної згодом технології Кловіс.
Згідно з цією гіпотезою, доісторичні європейці подорожували на човнах уздовж крижаних паків Північної Атлантики приблизно 21-17 тисяч років тому і врешті-решт висадилися на території, що зараз знаходиться в районі Чесапікської затоки. Після прибуття вони насамперед зайнялися виготовленням необхідних інструментів і зброї для виживання в абсолютно чужій країні, де домінували величезні доісторичні ссавці, не схожі на тих, з якими вони стикалися в Європі льодовикового періоду.
Можливо, їх зустрічали гучні стада мамонтів, їхні масивні бивні та вовняний покрив свідчили про незайману природу цього нового світу. Вирушаючи далі, перші люди повинні були пробиратися через густі ліси і широкі рівнини, завжди побоюючись колосальних хижаків, що ховаються в тіні. Раптовий шурхіт у підліску міг свідчити про появу величезного короткомордого ведмедя, одного з найбільших і найстрашніших хижаків того часу. Кожен день ставав для них випробуванням на сміливість і винахідливість: вони вчилися співіснувати з цими чудовими, але страшними істотами в місцях, що були настільки ж прекрасними, наскільки й небезпечними.
Ця теорія, хоча й інтригує та підтверджується деякими археологічними знахідками, залишається спірною і не знаходить широкого визнання серед науковців. Критики посилаються на відсутність конкретних доказів і труднощі такої подорожі через крижану Атлантику. Однак гіпотеза солютрейців та її висвітлення в популярних ЗМІ, як-от документальний фільм Смітсонівського каналу "Крижаний міст: Неможлива подорож", відображають наше постійне прагнення зрозуміти історію людства та неймовірні подорожі, які здійснювали наші предки. У міру продовження досліджень ці теорії або знаходять підтримку, або спростовуються новими знахідками, що відображає динамічний характер наукового пошуку, який постійно розвивається.
Раніше Фокус писав про те, скільки тварин мешкало на Землі за всю її історію. Обчислити точну кількість усіх тварин, які коли-небудь жили на планеті, складно, але у вчених є приблизна оцінка.
Також Фокус писав про виявлення археологами найдавніших останків людини. Відкриття скам'янілостей людини в печері Там Па Лінг, розташованій на півночі Лаосу, дало неоціненну інформацію про історію нашого виду. Ці стародавні останки, яким 68 000 — 86 000 років, ідентифіковані як Homo sapiens.