Колір чи фрукт: як значення лише одного слова еволюціонує впродовж століть
Ви коли-небудь замислювалися, чому ми називаємо колір "помаранчевим" на честь фрукта? Виявляється, фрукт з'явився першим, задовго до того, як колір отримав свою назву.
Слово "orange" вперше використали в англійській мові для позначення фрукта приблизно в кінці XIV століття, тоді як для опису кольору знадобилося понад сто років, щоб люди почали використовувати його у цьому значенні, пише IFLScience.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Воно прийшло в англійську зі старофранцузької та англо-нормандської мов як "orenge". Цікаво, що воно має схожість зі словами в іспанській та португальській мовах, такими як "naranja" та "laranja", які походять від санскритських, перських та арабських слів, що позначають фруктове дерево.
У багатьох мовах, таких як французька, німецька та угорська, одне й те саме слово використовується як для позначення фрукта, так і для позначення кольору. Однак у скандинавських мовах, таких як данська, шведська та норвезька, для них існують різні слова. Вони називають фрукт чимось на кшталт "китайське яблуко", а колір — "orange" або "oransje".
Назва фрукта в європейських мовах часто походить від регіону, звідки походять апельсини, а саме від південно-східного передгір'я Гімалаїв, включаючи частину Індії, північну М'янму та Китай. Коли фруктами почали торгувати і вони з'явилися на місцевих ринках Європи, слово набуло більшого поширення.
До того, як слово "orange" увійшло у вжиток, люди того часу, ймовірно, називали цей колір "geolurēad", що перекладається як "жовто-червоний".
Цікаво, що про гарбузи в Європі не знали до подорожі Колумба в Америку в 1492 році, а морква не була помаранчевою до XVI століття (до селекції вона була блідою і білою, як пастернак). Отже, середньовічна Європа не була такою "помаранчевою", як сьогодні.
Захопливо думати про те, як розвивалася мова і як ми називали кольори на честь повсякденних речей навколо нас. Наприклад, у стародавніх греків навіть не було слова для синього кольору. Натомість вони описували небо кольором міді.
Ця історія показує нам, як розвиваються мови і як наші слова часто пов'язані з нашою історією та речами, з якими ми стикаємося у повсякденному житті.
Раніше Фокус писав про топ "найдивніших мов" світу. Серед них одні з найвідоміших мов, якими спілкуються мільйони людей.
А також ми розповідали, як "синій" і "зелений" з'явилися в мові, в якій їх не існувало.