"Не вірте популярним фільмам і стереотипам": історик розповіла, як був влаштований побут піратів
Всупереч сформованому іміджу, пірати не були анархічними і нерозбірливими у здобичі, а в деяких їхніх суспільствах навіть зароджувалася якась подоба демократії.
У сучасному світі, сповненому стереотипів і голівудського пафосу, історики занурюються в напрочуд організований світ піратів. Нам варто забути про хаотичних кіношних бійців і наброди анархічних головорізів; пірати ретельно створювали суспільство на борту своїх кораблів, доповнене зводом правил, відомим як "Кодекс пірата", пише Ars Technica.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Ці кодекси були не просто химерними казками, каже історик Ребекка Саймон. Деякі з них, як, наприклад, кодекси піратів Неда Лоу і Бартолом'ю Робертса, були задокументовані й опубліковані, визначаючи повсякденне життя і управління у відкритому морі. Ці кодекси визначали все — від посадових обов'язків до розподілу здобичі, доводячи, що навіть у беззаконні є порядок і почуття справедливості. Ця демократія поширювалася на обрання і навіть зміщення капітанів, створюючи дивовижну систему стримувань і противаг серед злодіїв.
Демократичні нахили піратів поширювалися і на розподіл здобичі. Всупереч поширеній думці, їхньою метою було не лише золото та коштовності, а й практичні товари, які вони могли продати. Їхні кораблі були спільнотами, які цінували справедливість і рівні можливості, що різко контрастувало з жорсткою класовою системою на суші, каже Саймон.
Однак життя пірата не позбавлене сучасних помилок. Знаменитий "піратський акцент" і їхнє сумнозвісне вбрання були скоріше вигадкою, аніж фактом, який сформувався в результаті багатовікових розповідей. І хоча в попкультурі переважають розповіді про закопані скарби і яскраве піратство, реальність була більш заснована на виживанні та опортунізмі.
Саймон також проливає світло на менш відомі аспекти життя піратів, як-от видобуток черепах заради їхньої поживної цінності та рідкісне дотримання свят, таких як Різдво. Дивно, але їжа і харчування були важливими питаннями, причому пірати цінували певні продукти за їхню передбачувану користь для здоров'я.
Її книжка розповідає про кінець Золотого століття піратства, що пояснюється посиленням військово-морського патрулювання, зменшенням підтримки колоній і появою каперства як більш стабільної та легальної альтернативи. Піратське життя було недовгим і ризикованим, але на коротку мить воно дало змогу зазирнути у світ, де навіть безправні люди могли віднайти удачу й подобу рівності у відкритому морі.
Раніше Фокус писав, як одного разу Юлій Цезар потрапив у полон до піратів і згодом помстився за це.
Також Фокус писав про ще один затонулий корабель і пов'язані з ним загадки. Виявляється, останки зі шведського судна "Ваза" належать не зовсім чоловікові.