Нашестя тарганів і голод: 8 людей два роки намагалися вижити під куполом, але зазнали краху (відео)

Десятиліттями вчені заявляють про бажання колонізувати інші планети. Однак, щоб зробити це, людству необхідно створити ефективні та стійкі умови, в яких ми могли б жити: вирощувати їжу, не відчувати нестачі у воді та кисні, а також інших важливих факторів, необхідних для виживання людей, пише IFLScience.

Навряд чи нам вдасться трансформувати цілу планету під свої потреби, а тому найефективнішим варіантом залишається створення власних штучних біосфер. Ці конструкції являють собою екосистеми з власним киснем, рослинами й всім, що необхідно для підтримки життя.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У результаті вчені запустили амбітний проєкт "Біосфера-2" — експеримент стартував у 1991 році в пустелі Аризона, де були зведені спеціальні капсули. Вартість проєкту становила від 150 до 200 мільйонів доларів, а учасникам місії необхідно було провести 2 роки в закритій екосистемі, що відтворює багато аспектів життя на Землі. Команду з 8 осіб поселили в комплексі площею близько 1 гектара, який оточений сталлю і склом і нагадує своєрідний купол. У штучній біосфері також було зібрано 3800 видів рослин і тварин, які були замкнені разом із командою з 8 осіб.

Автори дослідження припускали, що команда покладатиметься лише на самостійно вирощену їжу і кисень. Загалом проєкт мав тривати два роки, проте від самого початку команда "Біосфери-2" зіткнулася з низкою проблем.

По-перше, лише через два тижні одна з членів команди, Джейн Пойнтер, застрягла в молотарці для рису, внаслідок чого втратила кінчик пальця. Місцевому лікарю вдалося повернути його на місце, проте пізніше він вирішив, що необхідна операція за межами купола. Пойнтер вивезли за межі "Біосфери-2", але, як показали подальші події, повернулася вона вже не одна.

По-друге, всередині біосфери їжа не зростала досить швидко, щоб підтримувати команду з 8 осіб. У результаті всі вони почали втрачати вагу. Дослідники дійшли висновку, що посіви були надто трудомісткими і повільними, а всього через кілька місяців команда була змушена проникнути в резервні запаси продовольства, про існування яких навіть не підозрювали дослідники поза куполом. Зазначається, запаси провізії принесла в купол Джейн Пойнтер, яка раніше залишала "Біосферу-2".

По-третє, біокупол позбувся запилювачів, колібрі та медоносних бджіл, вони просто вимерли та це лише посилило проблеми.

Минуло 10 місяців і консультативна рада опублікувала викриття, в якому йшлося про те, що у команди занадто мало наукових знань. Далі члени консультативної ради заявили про свій відхід із проєкту, що стало першою ластівкою провалу.

Насправді найгірше було лише попереду. Рівень кисню в біосфері почав падати, ніхто не міг зрозуміти, чому це відбувається. У результаті в січні 1993 року, за 9 місяців до кінця експерименту, рівень кисню в куполі впав на 15%, що еквівалентно життю на 12 000 кілометрів. Пізніше один з учасників проєкту розповів, що експеримент був більше схожий на "альпінізм": у деяких членів групи почалося апное, інші не могли сформулювати довге речення без зупинки на глибокий вдих.

Але навіть це не стало останньою краплею. Згодом команду атакували таргани, клопи атакували посіви, а команда продовжувала голодувати. У цей момент керівництво проєкту ухвалило рішення використовувати "Біосферу-2" як туристичне місце, щоб окупити високі витрати: люди натовпами приходили подивитися на вчених у куполі.

Моральний дух команди був занадто низький, а тому вони розкололися на окремі групи. Керівники проєкту ухвалили рішення передати екіпажу їжу, секретне насіння і вітаміни. Зазначимо, що половина екіпажу виступали за продовження експерименту без додаткової допомоги, але врешті-решт було ухвалено рішення про необхідність поповнення запасів провізії та кисню.

У результаті вчені зробили лише один красномовний висновок з експерименту: все може піти не за планом — наприклад, зниження рівня кисню або знищення посівів комахами. Утім, драматичний поворот очікував на експеримент 1993 року, коли друга команда увійшла в купол. Керівництво взяв на себе Стів Беннон, який звільнив усе керівництво проєктом. Уже 4 квітня 1994 року двоє учасників першої експедиції, Ебігейл Оллінг і Марк Ван, увійшли в "Біосферу-2" і розбили скло купола. Ця подія стала завершенням амбітного, але абсолютно провального проєкту. До слова, відтоді більше ніхто і ніколи не жив на "Біосфері-2".

Раніше Фокус писав про те, що вчені розповіли, коли на Землі зникне кисень.