Інновації від Юлія Цезаря. Навіщо знадобилася плутанина з високосними роками

Новий 2024 рік — це високосний рік, у якому 366 календарних днів замість звичайних 365, пише LiveScience.

Високосні роки настають кожного четвертого року за григоріанським календарем, який використовується в більшості країн світу. 29 лютого — це той самий додатковий день у високосному році, якого немає в інших. Кожен рік, який можна розділити на 4, є високосним, наприклад, 2020 і 2024. Винятком є роки, які закінчуються на 00, наприклад 1900.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У високосний рік, починаючи з березня, час зсувається вперед на додатковий день порівняно з попереднім роком. Наприклад, 1 березня 2023 року випадало на середу, а у 2024 році вже буде п'ятницею. В інші роки одна й та ж дата зсувається вперед тільки на один день.

У єврейському, ісламському, китайському й ефіопському календарях також є свої аналоги високосних років, але вони не відбуваються кожні чотири роки. У деяких календарях існує кілька високосних днів або навіть скорочені високосні місяці.

У григоріанському календарі, крім високосних років і днів, також є кілька високосних секунд, які додавалися в певні роки. Востаннє такі секунди додавалися у 2012, 2015 і 2016 роки. Але Міжнародне бюро мір і ваг (IBWM), яке відповідає за глобальне хронометрування, збирається скасувати цю практику з 2035 року.

Такі стрибки в часі можуть здатися марною витівкою, але насправді високосні роки вкрай важливі.

Річ у тім, що один рік за григоріанським календарем трохи коротший за сонячний рік — час, за який Земля робить повний оберт навколо Сонця. Календарний рік триває 365 днів, водночас сонячний — приблизно 365,24 дня, або 365 днів, 5 годин, 48 хвилин і 56 секунд.

Якщо не враховувати цю похибку, тоді щороку розрив між початком календарного та сонячного року збільшувався б на 5 годин 48 хвилин і 56 секунд. Така невідповідність із часом змінила б зміну пір року. Наприклад, якщо відмовитися від використання високосних років, то через 700 років або близько того літо в Північній півкулі починатиметься в грудні, а не в червні.

Ідея введення високосних років з'явилася в 45 р. до н.е., коли давньоримський імператор Юлій Цезар запровадив юліанський календар. Він складався з 365 днів, які були поділені на 12 місяців, принцип, що використовується досі в григоріанському календарі.

Згідно з даними Г'юстонського університету, в юліанському календарі кожні чотири роки без винятків наступав високосний рік. Календар вдалося синхронізувати з порами року на Землі завдяки так званому "року плутанини" в 46 році до н.е., який складався з 15 місяців і 445 днів.

Протягом століть юліанський календар працював ідеально, але до середини 16-го століття виникли проблеми. Астрономи підтвердили, що пори року починалися приблизно на 10 днів раніше, коли такі свята, як Великдень, уже не збігалися з природними явищами, такими, як весняне рівнодення.

Для того, щоб виправити ситуацію, Папа Григорій XIII запровадив 1582 року григоріанський календар, який аналогічний до юліанського календаря, але за винятком високосних років для більшості столітніх років (як зазначено вище).

Тривалий час григоріанський календар використовували тільки католики, але зрештою його прийняла й решта країн, коли літочислення за юліанським календарем почало сильно відрізнятися від католицьких країн.

Нагадаємо, учені розповіли, куди зникли дні з 5 по 14-те жовтня 1582 року. Людство вигадало безліч одиниць і способів для вимірювання часу, проте іноді трапляються несподівані повороти.