Дні, яких ніколи не існувало: куди зникли дні з 5 по 14-те жовтня 1582 року

Календар, яким ми користуємося, не існував завжди: протягом історії він зазнав деяких цікавих змін. Це відбувалося не тільки, щоб краще розуміти зміну пір року, а й з політичних причин, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Важливою віхою в цій еволюції календаря став 1582 рік, коли Папа Григорій XIII запровадив те, що ми зараз називаємо григоріанським календарем. До цього в більшій частині римського світу та Європи широко використовували юліанський календар, запроваджений Юлієм Цезарем у 45 році до нашої ери.

Юліанський календар досить добре працював для повсякденного використання. Однак, для визначення дати Великодня виникла суттєва проблема. Нікейський собор 325 року постановив, що Великдень має припадати на першу неділю після першого повного місяця після весняного рівнодення.

Проблема полягала в тому, що дата весняного рівнодення, встановлена собором, 21 березня, поступово віддалялася від фактичної дати фактичного весняного рівнодення.

Щоб розв'язати цю проблему і наблизити календар до сонячного року (часу, який Земля проходить по орбіті навколо Сонця), в юліанському календарі запроваджено високосний рік кожні чотири роки, що додавало до календаря додатковий день.

Однак, оскільки фактичний сонячний рік становить приблизно 365,24219 дня, юліанський календар, хоч і повільно, але отримував додатковий день приблизно кожні 314 років.

Григоріанський календар, запроваджений пізніше, застосував інший підхід, щоб виправити цей календарний дрейф. Вирішено просто пропускати дні, щоб виправити невідповідність між календарним і природним роком. Жовтень церква обрала для такого коригування календаря насамперед для того, щоб уникнути конфліктів з подіями християнського календаря.

Перехід на григоріанський календар відбувся після дня пам'яті святого Франциска Ассизького 4 жовтня. В цей момент дату зсунули на десять днів вперед, й настало 15 жовтня. Ця корекція мала становити 13 днів, але Папа Григорій після підрахунків математиків та науковців зупинився на 10-денному зсуві.

Варто зазначити, що не всі країни одразу перейшли на григоріанський календар. Католицька церква прийняла його у 1582 році, але деякі регіони, такі як Великобританія, США та Канада, перейшли на нього лише у 1752 році.

Зрештою, коли вони перейшли, їм довелося пропустити більше днів, щоб синхронізуватися з новим календарем. Наприклад, Туреччина пережила значну 13-денну корекцію в 1926 і 1927 роках.

А тому наш сучасний календар, григоріанський, запровадили як розв'язання проблеми розбіжності між календарним і сонячним роком. Він мав на меті наблизити наші дати до природних ритмів обертання Землі навколо Сонця.

Цей історичний зсув календарів, разом з конкретними корективами, внесеними Папою Григорієм XIII, мав тривалий вплив на те, як ми вимірюємо час. Це нагадування про те, як людська винахідливість і наукові знання сформували інструменти, якими ми користуємося у повсякденному житті.

Раніше Фокус писав про дисциплінарну сандалію Афродіти: міфологічна традиція, яку ми досі обожнюємо.

А також ми розповідали про ще одну таємницю у скарбничці: вчені виявили "підпис" Леонардо да Вінчі на "Моні Лізі".