Розділи
Матеріали

Знайдено найбільших у світі ласунів: вони ніколи не хворіють на діабет

Ксенія Коваленко
Фото: Oliver Lindecke

Дослідники вивчають ДНК фруктових кажанів у надії знайти ліки проти діабету для людей.

Один із видів кажанів щодня з'їдає солодких манго, бананів та інжиру стільки, що вага з'їденого вдвічі перевищує їхню власну. Ці ссавці є найбільшими ласунами, але ніколи не стикаються з діабетом, пише Popular Science.

Нове дослідження показало, що генетичні адаптації дають змогу фруктовим кажанам захиститися від хвороб, пов'язаних із великим споживанням цукру.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Учені вважають, що результати дослідження можуть мати далекосяжні наслідки для лікування діабету у людей.

"Під час діабету людський організм не виробляє або не виявляє інсулін, що загрожує проблемами з контролем рівня цукру в крові. Але у фруктових кажанів є генетична система, яка незалежно від дієти, контролює рівень цукру в крові. Ми намагаємося розібратися в цій системі, щоб поліпшити методи лікування людей, чутливих до інсуліну або цукру", — говорить співавтор дослідження з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско Надав Ахітув.

Щодня фруктові кажани прокидаються після 20-годинного сну і вирушають ласувати фруктами, а після повертаються назад до сну. Щоб з'ясувати, як вони можуть їсти так багато цукру і добре почуватися, команда дослідників зосередилася на тому, як розвивалися підшлункова залоза і нирки кажанів. Підшлункова залоза — це орган черевної порожнини, який контролює рівень цукру в крові.

Для цього дослідники порівняли ямайського фруктового кажана з комахоїдним кажаном, що має назву великий коричневий кажан. У двох видів вчені проаналізували експресію генів або іншими словами, які гени були увімкнені, а також вимкнені. Також учені порівняли регуляторну ДНК, яка контролює експресію генів.

Вони виявили, що склад підшлункової залози та нирок кажанів еволюціонував, щоб пристосуватися до їхньої солодкої дієти. У підшлунковій залозі було більше клітин для виробництва інсуліну, важливого гормону, який змушує організм знижувати рівень цукру в крові. У нього також було більше клітин, які виробляють інший гормон, що регулює рівень цукру, званий глюкагоном. У нирках кажанів було більше клітин, які вловлювали дефіцитні солі та електроліти під час фільтрації крові.

Також дослідники побачили, що регуляторна ДНК у цих клітинах еволюціонувала, щоб вмикати або вимикати відповідні гени, які відповідають за метаболізм фруктів. Наприклад, у великих коричневих мишей, які харчуються комахами, було більше клітин, що розщеплюють білок і зберігають воду, а експресія генів у цих клітинах була відкалібрована так, щоб справлятися з дієтою, що складається з комах.

"Організація ДНК навколо генів інсуліну і глюкагону сильно відрізнялася у двох видів кажанів. Раніше наука вважала ДНК навколо геном "сміттєвою", але свіжі дані показують, що ця регуляторна ДНК допомагає кажанам реагувати на раптове підвищення або пониження рівня цукру в крові", — говорить співавтор дослідження з коледжу Менло Вей Гордон.

Вчені підкреслюють, що навіть такі невеликі зміни в ДНК роблять дієту фруктових кажанів життєздатною.

Нагадаємо, ендокринолог назвала 7 неочевидних симптомів діабету. Іноді про діагноз цукровий діабет уперше можна дізнатися на прийомі в кардіолога або гінеколога. Про які симптоми діабету важливо знати, щоб не втратити час.