Індекс маси тіла даремний: учені визнали фундаментальну помилку в розрахунках

Останніми роками індекс маси тіла (ІМТ) став основним показником під час оцінювання здоров'я людини, а показник, що перевищує певний поріг, часто призводить до стигматизації та нерівного ставлення в різних сферах життя. Однак цю метрику ретельно проаналізували щодо її обґрунтованості й значущості для оцінки стану здоров'я людини. Індекс маси тіла був розроблений на початку XIX століття бельгійським математиком Ламбером Адольфом Жаком Кетеле не з метою вимірювання здоров'я або ожиріння окремих людей, а для допомоги в розподілі ресурсів залежно від рівня ожиріння населення, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Формула Кетеле, розроблена для "середньостатистичної людини" — переважно європейця, який веде сидячий спосіб життя й має певний соціально-економічний і освітній рівень, — не враховує стать, вік, м'язову масу, щільність кісток і етнічні відмінності в складі тіла. Наприклад, у жінок, як правило, більше жирової маси та менше м'язової, ніж у чоловіків, і ця нерівність не враховується під час визначенні ІМТ. До того ж м'язова маса зменшується та перерозподіляється з віком, а також існують значні відмінності в складі тіла та ризиках для здоров'я в різних етнічних груп. Сучасні адаптації ІМТ недостатньо враховують ці відмінності, що робить індекс поганим показником індивідуального здоров'я.

Широке поширення ІМТ як показника здоров'я багато в чому пояснюється його простотою та економністю, що робить його привабливим для страхових і фармацевтичних компаній. Однак його корисність для оцінки індивідуального здоров'я обмежена. Наприклад, спортсмени з великою м'язовою масою можуть мати високий ІМТ, що класифікує їх як людей із надлишковою вагою або ожирінням, попри відмінну фізичну форму. Ця невідповідність підкреслює, що ІМТ не дає змоги провести відмінність між м'язовою та жировою масою, а також врахувати розподіл жиру в організмі, що є найважливішим фактором під час оцінки ризику розвитку хронічних захворювань.

Критики стверджують, що ІМТ — недосконалий показник здоров'я, вказуючи на довільний характер точок відсікання, за якими людей зараховують до категорії людей із надмірною вагою або ожирінням. Індекс неточно відображає стан здоров'я людини або ризик розвитку захворювань, про що свідчать дослідження, що показують, що значна кількість людей, яких класифікують за ІМТ як таких, що страждають на надмірну вагу або ожиріння, метаболічно здорова.

Основна проблема ІМТ полягає в надмірному спрощенні оцінки стану здоров'я, в опорі на застарілу й естетично підібрану формулу, яка не має фізіологічного обґрунтування. Це призвело до закликів переоцінити його використання в клінічній практиці, тепер виступають за тонші та комплексніші підходи до оцінки здоров'я, що враховують складну взаємодію різних чинників, які впливають на самопочуття людини.

У міру продовження дискусії стає дедалі очевиднішою важливість переходу від спрощених показників, таких як ІМТ, до ціліснішого розуміння здоров'я. Такий перехід не тільки підвищить точність оцінювання здоров'я, а й сприятиме інклюзивнішому та співчутливішому підходу до охорони здоров'я та благополуччя багатьох людей.

Раніше Фокус писав про те, що наука спростувала корисність дієти за групою крові. Хоча ідея приймання їжі залежно від групи крові звучала свіжо й цікаво, реальність виявилася не такою райдужною, а обмеження дієти можуть принести більше шкоди, ніж користі.

Також Фокус писав про те, як ожиріння необоротно змінює роботу мозку. Ожиріння змінює сенсори мозку, що відповідають за задоволення від їжі, викликаючи, можливо, постійний стан "вічного голоду", свідчить нове дослідження.

Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.