Шматочки пластику знайдено в стародавній гірській породі: як вони туди потрапили (фото)

Історія виробництва пластмас розпочалася 1855 року, згодом ця галузь продовжувала розвиватися, аж поки виробництво пластику значно не прискорилося на початку 1950-х років. Сьогодні мікропластик став бичем Землі та "візитною карткою людства": крихітні фрагменти вже було виявлено у тваринах, віддалених крижаних шапках, океанах і тілах самих людей, пише Science Alert.

Але нове дослідження команди Латвійського інституту водної екології та міжнародної групи досліджень показує, що фрагменти пластику також просочуються крізь шари гірських порід. Раніше вчені вважали, що мікропластик можна використовувати як маркування відправної точки для визначення офіційного початку формування людиною поверхні планети, відомого як антропоцен. Але нові результати показують, що це неможливо.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Під час дослідження вчені зосередилися на відкладеннях трьох озер, які раніше були ретельно вивчені та датовані. Це дало змогу команді бути впевненою, що дрібніші пластикові частинки досягли старіших шарів порід. За словами співавтора дослідження, еколога Інти Діманте-Деймантовіца, результати виявилися відносно однаковими для всіх трьох озер, попри їхню віддаленість від урбанізованих районів і рівня доступу населення до них.

Кожен виявлений вченими зразок був датований від сучасності до початку 1700-х років. При цьому частинки мікропластику були виявлені в зразках з усіх ділянок — загалом було ідентифіковано 14 типів пластику, зокрема:

• поліамід (використовується в нейлоні);
• поліетилен (пакування);
• поліуретан (пінопласти та волокна);
• полівінілацетат (використовується в клеях).

Автори дослідження вважають, що їхні результати є яскравою демонстрацією того, що мікропластик рухається вниз крізь профілі відкладень. Передбачається, що причини цього руху можуть бути найрізноманітнішими, в тому числі можуть впливати:

• типи осадового матеріалу;
• типи мікропластику;
• умови навколишнього середовища.

На жаль, вчені вважають, що людство тепер перебуває на етапі, коли ми просто не можемо піти від мікропластику. При цьому нам все ще до кінця невідомо, як він впливає на здоров'я людини та планети загалом. Одне можна сказати точно — крихітні частинки набагато поширеніші, ніж ми вважали раніше.

Статистика свідчить про те, що лише близько 9% усього коли-небудь виробленого пластику переробляють, а 12% спалюють, що призводить до висновку, що понад 6 мільярдів метричних тонн пластикових відходів потенційно можуть потрапити в навколишнє середовище.

Раніше Фокус писав про те, що вчені створили новий пластик, виготовлений не з сирої нафти.