Ця людина отримала дозу плутонію, яка у багато разів перевищувала смертельну дозу, без її відома.
Американський маляр Альберт Стівенс, відомий як пацієнт CAL-1, є найбільш радіоактивною людиною за всю історію. Його піддали опроміненню, і він зміг вижити, отримавши найвищу дозу радіації. Без відома Стівенса, він отримав дозу плутонію, яка у багато разів перевищувала смертельну дозу, оскільки помилково вважалося, що у нього невиліковна хвороба, пише IFLScience.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
У травні 1945 року в американського маляра Альберта Стівенса почалася неймовірна смуга невдач. Спочатку йому помилково поставили діагноз рак шлунка і лікарі повідомили, що жити Стівенсу залишилося не більше ніж пів року. Хоча це було жахливе повідомлення, але далі на Стівенса чекало щось страшніше.
Під час Мангеттенського проєкту фізики були занепокоєні поводженням із плутонієм та його впливом на людей, водночас з'явилася рекомендація якнайшвидше розпочати програму з відстеження впливу плутонію на організм людини.
Науковці дізналися про те, що у Стівенса невиліковна хвороба, хоча пізніше стало відомо, що це помилковий діагноз, і запросили його для перших випробувань впливу плутонію на людях.
Стівенсу дали позначення пацієнт CAL-1 і під час випробування він отримав найвищу дозу радіації серед усіх учасників експерименту. У результаті в організм Стівенса потрапили ізотопи плутоній-239 і плутоній-238. Останній був обраний тому, що його легше відстежити в організмі.
Через рік лікарі з'ясували, що насправді у Стівенса доброякісна виразка шлунка, а значить здорова людина отримала найвищу накопичену дозу радіації, яку коли-небудь отримували люди. Ця доза у багато разів перевищувала смертельну дозу плутонію.
Вважається, що Стівенс примусово отримав таку дозу радіації і йому не пояснили, що відбувається, адже немає жодних доказів, що американський маляр давав згоду на проведення такого експерименту.
Незважаючи на те, що Стівенс отримав у 446 разів більший за середній вплив плутонію протягом життя, він прожив ще 21 рік і помер 1966 року від хвороби серця у віці 79 років. Весь цей час плутоній залишався в тілі Стівенса до кінця його життя, його кількість повільно розпадалася внаслідок радіоактивного розпаду та біологічного знищення.
Цікаво, що фізик Джозеф Гамільтон, який проводив експеримент на Стівенсі, помер у віці 49 років 1957 року від лейкемії, імовірно, спричиненої радіаційним впливом на організм під час його роботи.
Як уже писав Фокус, фізики підтвердили існування нової загадкової форми магнетизму. Вчені експериментально показали, що існує альтермагнетизм.
Також Фокус писав про те, що вчені домоглися прориву в процесі створення модульних ядерних реакторів завдяки новій технології зварювання.
Ще Фокус писав про те, що вчені стали на крок ближче до створення теорії квантової гравітації, адже їм вперше вдалося виміряти гравітацію в неймовірно малому масштабі.