П'ять років тому на Місяць потрапили унікальні істоти: чи могли вони його вже колонізувати (фото)

Нещодавно першим в історії приватним посадковим модулем, який здійснив посадку на Місяці, став американський апарат "Одіссей". Але ще 5 років тому увійти в історію міг приватний ізраїльський посадковий модуль "Берешит", який наприкінці лютого 2019 року вийшов на орбіту навколо Місяця. Серед іншого корисного навантаження на борту апарата перебували крихітні істоти під назвою тихоходки, які відомі тим, що можуть вижити в найсуворіших кліматичних умовах. Що ж із ними сталося? Чи могли ці істоти колонізувати Місяць? Про це розповідає мікробіолог із Національного музею природної історії Франції Лоран Палка, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Аварія на Місяці

У космічного апарата "Берешит" після прибуття на орбіту навколо Місяця виникли проблеми з навігаційною системою, а трохи пізніше — проблеми з двигуном. У результаті 11 квітня 2019 року посадковий модуль не зміг нормально приземлитися на Місяці та розбився об його поверхню. Під час удару уламки апарату розлетілися на відстань приблизно 100 метрів, про що свідчать знімки орбітального зонда NASA Lunar Reconnaissance Orbiter.

Але що сталося з тихоходками, які були на борту модуля "Берешит"? Відомо, що вони можуть вижити в найекстремальніших умовах довкілля, а тому чи могли вони пережити катастрофу, розмножуватися і навіть колонізувати Місяць?

Тихоходки

Довжина тіла тихоходок становить менше 1 мм, у них є два ока, ротовий отвір, кишечник і чотири пари лап. Ці істоти мають спільного предка з комахами і павукоподібними. Більшість тихоходок живе у воді, але їх можна виявити і в інших середовищах на Землі. Для того, щоб вести активний спосіб життя, харчуватися, рухатися, рости і розмножуватися, тихоходки повинні бути оточені плівкою води. Ці істоти можуть розмножуватися як звичайним способом, так і без запліднення яйцеклітини і навіть за допомогою самозапліднення. Тихоходки можуть прожити від 3 до 30 місяців.

Відомо, що тихоходки можуть вижити в найрізноманітніших умовах, адже мають здатність зупинити свій метаболізм, втративши до 95% води в організмі. Після втрати майже всієї води тіло тихоходки зменшується вдвічі і істота впадає в анабіоз, з якого виходить тоді, коли умови навколишнього середовища стають сприятливими для подальшого життя. Зневоднені дорослі особини виживають протягом кількох хвилин за температури від мінус 272 градуси Цельсія до плюс 150 градусів Цельсія, а також протягом тривалого часу за високих доз гамма-випромінювання.

Чи могли тихохідки колонізувати Місяць?

Для того, щоб вижити на Місяці й опинитися похованими під місячним реголітом, тихоходки повинні були пережити удар об поверхню Місяця. Як показують дослідження, тихоходки в анабіозі можуть пережити удар об піщану поверхню, якщо вони падали зі швидкістю не вище, ніж 2600 км/год. Апарат "Берешит" упав зі значно меншою швидкістю. Хоча поверхня Місяця не захищена від шкідливого сонячного і космічного випромінювання, а також від гамма-променів, тихоходки могли вижити.

Якщо ці істоти вижили під час удару, то їм довелося б витримати брак води, а також температуру в діапазоні від мінус 170 до мінус 190 градусів Цельсія під час місячної ночі та від плюс 100 до плюс 120 градусів Цельсія протягом дня на Місяці. День і ніч на Місяці тривають майже 15 земних діб.

На жаль для тихоходок, вони не змогли б пережити брак води, кисню і мікроводоростей, бо це необхідні умови для виходу з анабіозу і початку розмноження. Тому колонізація Місяця тихоходками не відбулася. Хоча, найімовірніше, крихітні істоти в стані анабіозу можуть перебувати все ще на поверхні Місяця.

Як уже писав Фокус, NASA відправляє унікальний місяцехід на супутник Землі, який 100 днів шукатиме воду та інші цінні ресурси на супутнику Землі.