У найдавнішому прісноводному озері Землі відбувається зміна режиму: хто захоплює владу
Дослідники виявили, що у найстарішому і найглибшому озері планети відбувається щось тривожне і навіть страшне.
Озеро Байкал — найбільше і найдавніше з прісноводних озер з'явилося на Землі ще за часів динозаврів і почало набувати своєї сучасної форми задовго до того, як з'явилася людська лінія гомінідів, пише Live Science.
Вік та ізольованість водоймища зробили його біорізноманіття винятковим, проте тепер вчені заявляють, що ця унікальна земна система насправді перебуває під загрозою. Причина не нова – глобальне потепління планети. У новому дослідженні Джеффрі Маккіннон вивчив зміну режиму, яка, вважають учені, сьогодні відбувається в озері.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Попередні дослідження вже показали, що обсяг найдавнішого Байкалу становить близько 20% усієї рідкої прісної води на планеті. Через обсяги озера вчені раніше припускали, що воно залишатиметься стабільним незалежно від змін клімату. Однак, нові результати показую, що це не так.
Дані дослідників показують, що Байкал нагрівається, а річна тривалість льодового покриву скорочується. Ці зміни, за словами вчених, впливають на організми в озері, до того ж як опосередковано, так і безпосередньо. Наприклад, у деяких випадках зміни фізичних процесів впливають на взаємодію організмів між собою.
Команда з Національного центру екологічного аналізу та синтезу США опублікувала перший великий звіт, в якому йдеться про те, що маса водоростей загалом збільшується, як і чисельність групи широко поширеного зоопланктону, відомого як кладоцери — вони добре почуваються при вищих температурах.
Водночас чисельність ендемічного холодолюбного типу Epischurella або знизилася, або стабілізувалася. Тепер вчені вважають, що при збереженні тенденцій до потепління біорізноманіття озера продовжить змінюватися, що вплине на колообіг поживних речовин у водоймі. Це, своєю чергою, призведе до ширших екологічних наслідків.
Пізніше британські вчені з Університетського коледжу Лондона провели додатковий аналіз кернів неглибоких відкладень, вивчивши природні та антропогенні зміни та їх вплив на колообіг поживних речовин та хімічні речовини. Вони також з'ясували, як зрештою змінюється продуктивність водоростей.
Аналіз дослідницької групи був заснований на тимчасових рамках 2000 років. Основний висновок роботи вчених полягає в тому, що з середини 19 століття запаси ключових поживних речовин значно збільшилися: від багатих поживних речовин у глибших водах до дрібніших вод з обмеженим вмістом поживних речовин, де багато світла і водорості можуть бути продуктивними.
Автори дослідження вважають, що такий переворот обумовлений збільшенням сили вітру над озером, що спричиняє ширшу "вентиляцію" глибоких вод. Причина збільшення сили вітру поки що точно не відома, але, ймовірно, цьому сприяють зменшення крижаного покриву поряд із підвищенням температури повітря та поверхневих вод.
Пізніше дослідники перевірили описані вище висновки за допомогою комп'ютерної моделі екосистеми відкритої води Байкалу. Традиційно пік продуктивності водоростей у Байкалі випадає на зиму та ранню весну. Однак наприкінці 20 століття ці піки часто затримувалися, а подекуди й не спостерігалися.
Тепер вчені побоюються, що в міру нагрівання планети ці пікові моменти можуть стати надзвичайно рідкісними або повністю зникнути. Модель дещо складна, але її прогнозовані результати зумовлені принаймні частково більшою здатністю Epischurella придушувати зростання популяції водоростей, поїдаючи водорості, коли крижаний покрив менший.
Раніше Фокус писав про те, що Байкал розколе Євразію на дві частини.