Темні фігури всюди. Чому атомна бомба в Хіросімі залишила тіні людей на тротуарах (фото)
Дослідники пояснили, чому після бомбардування Хіросіми й Нагасакі на асфальті та будівлях від людей залишилися лише темні тіні.
Біографічний фільм Крістофера Нолана "Оппенгеймер", який здобув "Оскар", відродив суспільний інтерес до історичних перегонів у розробленні ядерної зброї. У фільмі яскраво показано муки Роберта Оппенгеймера і його страх перед прийдешньою ядерною війною, проте не показано прямих наслідків бомбардувань, пише Live Science.
Наслідки бомбардувань Хіросіми й Нагасакі, двох найбільших японських міст, ядерними бомбами, що сталися 6 і 9 серпня 1945 року відповідно, були страхітливими: всюди на тротуарах і будівлях залишилися чорні тіні людей і предметів, наприклад, велосипедів.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Почесний піклувальник Національного музею ядерної науки та історії в Альбукерке і почесний професор радіології Медичної школи Університету Нью-Мексико, доктор Майкл Хартшорн розповів про те, як і чому виникли ці тіні в містах.
Під час вибуху бомб інтенсивне світло і тепло поширювалися з точки вибуху, водночас об'єкти й люди на його шляху екранували об'єкти позаду себе, поглинаючи світло та енергію. У результаті навколишнє світло знебарвлювало бетон і камінь навколо "тіні". Простими словами, моторошні тіні на тротуарах і будівлях фактично є тим, який вигляд поверхня тротуару або будівлі мала до ядерного вибуху.
Під час атомного вибуху виділяється потужна енергія, що є результатом ядерного поділу. Дані некомерційної організації "Фонд атомної спадщини" свідчать про те, що поділ відбувається, коли нейтрон потрапляє в ядро важкого атома, наприклад, ізотопи урану-235 або плутонію-239. Під час зіткнення ядро елемента розпадається, виділяючи велику кількість енергії. Водночас початкове зіткнення запускає ланцюгову реакцію, що триває доти, доки весь вихідний матеріал не буде вичерпано.
Відомо, що атомні бомби, використані 1945 року, працювали на урані-235 та плутонії-239 і виділяли величезну кількість тепла і дуже короткохвильове гамма-випромінювання. За даними Колумбійського університету, гамма-випромінювання більш руйнівне для людського організму, ніж енергія з довшими хвилями. Науковці зазначають, що воно здатне проходити через одяг і шкіру, спричиняючи ізоляцію і втрату електронів, що ушкоджують тканини й ДНК.
Крім того, гамма-випромінювання атомних бомб також поширювалося у вигляді теплової енергії, температура якої могла сягати неймовірних 5 538 градусів за Цельсієм. Коли енергія потрапляла на об'єкт, наприклад, на велосипед або людину, енергія поглиналася, екрануючи об'єкти на шляху і створюючи ефект відбілювання за межами тіні.
За словами доктора Хартшорна, ймовірно, на вулицях Хіросіми й Нагасакі спочатку було набагато більше тіней, проте їх знищили подальші вибухові та теплові хвилі.
"Товстун" і "Маленький хлопчик"
6 серпня 1945 року на висоті 580 метрів над Хіросімою вибухнула атомна бомба під назвою "Маленький хлопчик". Дані всесвітньої ядерної організації свідчать про те, що вибух був еквівалентний вибуху 16 000 тонн тротилу. Імпульс теплової енергії зрівняв із землею 13 квадратних кілометрів міста: майже чверть населення Хіросіми загинула одразу, ще чверть загинула від наслідків радіаційного отруєння та раку в наступні місяці.
Через три дні, 9 серпня 1945 року, другу бомбу під назвою "Товстун" було підірвано над містом Нагасакі, розташованим за 300 кілометрів на північний схід від Хіросіми. Бомба з плутонію-239 спричинила вибух потужністю 21 000 тонн, який спричинив аналогічні руйнування і смерть по всьому місту.
Раніше Фокус писав про те, наскільки потужну ядерну бомбу можуть створити люди.