Запасні королі на час сонячного затемнення: як стародавні цивілізації відводили біду

Коли Альберт Ейнштейн представив свою теорію загальної відносності, він зробив сміливе передбачення: під час сонячного затемнення зоряне світло, що огинає Сонце, стане видимим, попри його звичайну невидимість. У 1919 році астроном Артур Еддінгтон перевірив та підтвердив теорію Ейнштейна під час сонячного затемнення, пише Phys.org.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Якщо зазирнути в історію, то стародавні месопотамські цивілізації також захоплювалися передбаченнями, особливо пов'язаними із затемненнями. Вони записували різні явища, вірячи, що зможуть розшифрувати майбутні події.

Деякі з їхніх передбачень, як-от зв'язок затемнень з долею царів, сьогодні здаються притягнутими за вуха. А проте вони ставилися до них серйозно, навіть призначаючи під час затемнень запасних царів, щоб відвернути небезпеку.

Якщо місячні затемнення месопотамці могли точно передбачити, то сонячні були складнішим завданням. Вони могли передбачити, коли відбудеться сонячне затемнення, але точне визначення місця, де його буде видно, залишалося невловимим, що призвело до того, що історики називають "можливостями затемнення".

Їхні методи, зокрема використання циклу Сароса, де подібні затемнення повторюються кожні вісімнадцять років, заклали основу для вдосконалених таблиць прогнозування затемнень. Ці знання поширилися в Стародавній Греції, Римі та Індії, заклавши основу для розвитку астрономії в цих регіонах.

Раніше Фокус писав про дім для древньої цивілізації і прибульців з космосу. Одна з гір у Північній Каліфорнії стала місцем паломництва численних людей, які вірять у паранормальні історії про інопланетян та лемурійців.

А також ми розповідали про 2000-річний наскальний малюнок, що зображає ритуал перуанських шаманів.