Голлівуд обманює людей: вчені незадоволені тим, як він показує науку про мозок
Наука дедалі частіше проникає на великі екрани, але її частина, що відповідає за наш мозок, часто представлена далекою від реальності. Учені розповіли про вдалі та невдалі приклади нейронауки у фільмах.
Фільм "Оппенгеймер" і його успіх, а також інші фільми, що розповідають про наукові досягнення, ілюструють зростаючу тенденцію: наука, особливо фізика і біологія, може стати зіркою шоу в Голлівуді в будь-який момент, у кожній новій картині. Однак, попри захоплення подібними темами, складний світ нейронауки та психології часто спотворюється або спрощується в індустрії розваг. Це непорозуміння зберігається, попри значні інвестиції в дослідження мозку, такі як ініціатива BRAIN Initiative вартістю 5 мільярдів доларів, пише Scientific American.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Фільми й телепередачі іноді спираються на застарілі або невірні міфи про мозок, наприклад на розвінчану ідею про те, що людина використовує лише малу частину своїх мозкових можливостей. Це спотворення поширюється і на зображення пам'яті та особистості, часто драматизоване без урахування прикрої реальності втрати пам'яті або складнощів психологічних розладів. Подібні неточності — не просто дрібні недоліки; вони визначають сприйняття і розуміння суспільством психічного здоров'я і нейронауки. Наприклад, зображення психологічних захворювань у фільмах може посилювати стереотипи й омани, сприяючи стигматизації та нерозумінню.
Необхідно провести критичну розмову про відповідальність кінематографістів за зображення психологічних і неврологічних захворювань, каже Діна Вайсберг, доцентка кафедри психології та наук про мозок в Університеті Вілланова. Хоча кіно — це форма розваги та художнього самовираження, неточності, особливо щодо психічного здоров'я та науки про мозок, можуть увічнити шкідливі міфи. Такі фільми, як "Людина дощу" і "Мідсоммар", вплинули на сприйняття суспільством аутизму і біполярного розладу, часто не відображаючи реальності цих захворювань. Це не тільки впливає на ставлення суспільства до людей із цими захворюваннями, а й може вплинути на їхній досвід і самосприйняття, стверджує Вайсберг.
Однак у всьому цьому є й місце для оптимізму. Деякі фільми, наприклад, епізод "Зоряний шлях", у якому досліджується втрата пам'яті, показують, що точне наукове уявлення може збагатити сюжет, не жертвуючи драматизмом або розважальною цінністю. Залучення психологів і нейробіологів до процесу створення фільмів, як це було показано у фільмі "Головоломка", демонструє, що фільми можуть бути пов'язані з наукою про мозок як інформативно, так і переконливо. Такий спільний підхід не тільки просвіщає глядачів, а й підкреслює захопливі складнощі людського розуму, що дає змогу припустити, що за активнішої участі спеціалістів наука про мозок справді може посісти своє місце в Голлівуді.
Раніше Фокус писав про те, чи справді людський мозок дозріває до 25 років. Вивчивши останні дослідження, вчені вирішили спростувати упереджені думки.
Також Фокус писав про те, що форма нашого мозку відповідає за наші думки, емоції і навіть поведінку. Недавнє дослідження показало, що фізична форма мозку може мати більше значення, ніж його складна мережа зв'язків і, можливо, ми неправильно розуміємо його будову.
Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.