Розгадано таємницю морського Стоунхенджа: це заклинання на потепління, яке, схоже, спрацювало
Дослідники аналізують 4000-річну дерев'яну будову, знайдену біля берегів Норіджа.
Археологи вивчають побудову, яка здається ще більш дивною, ніж Стоунхендж, зведений біля берегів Норіджа 4000 років тому, пише DailyMail.
На думку дослідників, так званий "Сіхендж" (Seahenge, — англ.) і друга пам'ятка поруч із ним були збудовані стародавніми британцями в період сильних холодів, щоб повернути тепло. З огляду на те, що Британія і світ загалом переживають небачені хвилі спеки, можливо, "заклинання" древніх людей таки спрацювало.
Археолог з Абердинського університету Девід Ненс вважає, що будова була пов'язана зі стародавньою легендою щодо "затримання" літа.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
"Обидві пам'ятки мають різні функції та пов'язані з ними ритуали, але вони мали спільну мету: покласти край суворій холодній погоді", — каже археолог.
Сіхендж був уперше знайдений археологами в 1998 році поруч із морем у Норфолку. Конструкція являє собою 55 колод, які встановлені вертикально і формують овал діаметром 7,5 метрів, у центрі якого розлогий дубовий пень.
Пізніше було знайдено друге подібне коло з колод, що сусідило з Сіхенджем. Тисячі років обидві археологічні пам'ятки перебували похованими під солончаком недалеко від пляжу, перш ніж почали з'являтися на поверхні завдяки ерозії.
Вчені кажуть, що насправді загадкові дерев'яні кола не розташовувалися у воді, як це може здатися, на перший погляд. Спочатку Сіхендж був побудований у місці, захищеному від моря дюнами, а також мулистими мілинами.
Через тисячі років болото перетворилося на товстий шар торфу, який і зберіг дерев'яні стовпи в дивовижному стані.
Але археологам досі мало відомо про призначення цих споруд і яку роль вони могли відігравати в житті людей. Для того, щоб розібратися в усьому цьому, Девіду Ненсу довелося об'єднати археологічні дані з астрономічними передбаченнями, даними про навколишнє середовище і місцевим фольклором.
На основі проведеного аналізу Ненс припустив, що ці споруди були побудовані в спробі продовжити літо.
"Ми знаємо, що той період часу збігся з тривалим зниженням атмосферних температур, суворими зимами та пізньою весною. Найімовірніше, ці пам'ятки мали покласти край холодам", — каже археолог.
Про це свідчить структура Сіхенджа, яка схожа на клітку, що використовувалася в міфі про замкнену зозулю. У місцевому фольклорі збереглася легенда про те, як неоперившуюся зозулю помістили в терновий кущ і "замурували" так, щоб продовжити літо.
"У літнє сонцестояння, згідно з фольклором, зозуля (символ родючості, — ред.), традиційно припиняла співати і поверталася до Потойбічного світу, а разом з нею йшло і літо. Датування колод Сіхенджа показало, що їх було зрубано навесні, а вирівняно зі сходом сонця в день літнього сонцестояння", — підсумував дослідник.
Нагадаємо, хто і як приніс гігантські валуни для побудови Стоунхенджа. Дослідники висунули нову теорію про те, як величезні брили опинилися на рівнині Солсбері.