Один на мільйон: вчені випадково виявили найрідкісніший мінерал у світі через старий лист
Звичайний лист, що перераховував копалини в одній із шахт, дозволив ученим виявити рідкісний мінерал і поповнити свою колекцію. Його знаходження є настільки рідкісною подією, що людство навіть не може використовувати його, через скромні запаси.
Під час стандартного оцифрування великої колекції мінералів співробітники Баварського агентства з охорони довкілля (LfU) в Німеччині виявили один із найрідкісніших у світі мінералів — гумбольдтин. Ця несподівана знахідка з'явилася завдяки рукописному листу 1949 року, що зберігався в шухляді, в якому йшлося про наявність гумбольдтина у вугільних пластах поблизу Швандорфа, пише Good.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Про своє відкриття LfU оголосило в пресрелізі в січні 2024 року, а докладні результати будуть опубліковані в журналі Geologica Bavarica в майбутньому. Звичайний лист буквально перевернув знання вчених про рідкісні мінерали, що є у них в наявності.
Гумбольдтин, як зазначено в онлайновій базі даних мінералів, — це рідкісний мінерал, що складається із заліза і щавлевої кислоти, який проявляється у вигляді невеликих призматичних кристалів. Він має колір від бурштиново-жовтого до лимонно-жовтого і зазвичай утворюється у вугільних родовищах і, рідше, в гранітних пегматитах і гідротермальних родовищах.
Через свою рідкісність і невеликий розмір кристалів гумбольдтин не має широкого практичного застосування. Однак він становить великий інтерес для колекціонерів мінералів і дослідників, які вивчають мінерали та їхні властивості. Колекціонери цінують його за унікальний склад і красиві кольори кристалів. Вченим вивчення гумбольдтина допомагає зрозуміти умови, в яких формуються такі рідкісні мінерали, та хімічні реакції, внаслідок яких вони утворюються.
Уперше мінерал був ідентифікований німецьким мінералогом Августом Брейтхауптом і названий у 1820-х роках перуанським геологом Маріано Едуардо де Ріверо-і-Устарісом на честь Фрідріха Генріха Александра фон Гумбольдта, видатного німецького натураліста і дослідника.
Лист, написаний власником вугільної шахти, описував наявність гумбольдтина в шахті Маттіасцехе поблизу Швандорфа. Геологічний відділ LfU під керівництвом Роланда Айххорна підтвердив ідентичність мінералу за допомогою рентгенівського дифрактометра і хімічного аналізу зразка розміром приблизно з лісовий горіх. Ейххорн зазначив, що початковий скептицизм був викликаний рідкісністю мінералу, оскільки раніше гумбольдтин знаходили тільки у вигляді крихітних кристалів.
Однак лабораторний аналіз дав необхідне підтвердження. Знайдений зразок буде представлений на Мюнхенській виставці (Mineralientage München) у жовтні 2024 року — головному європейському заході, присвяченому мінералам, скам'янілостям, коштовному камінню та ювелірним виробам. Незважаючи на хвилювання, спричинене знахідкою, дослідники визнали, що подальша інформація про формування мінералу в шахті Швандорф залишається невстановленою через закриття шахти і подальше затоплення ще 1966 року.
Раніше Фокус писав про "початок кінця" ери викопного палива. Дослідники вважають, що світ перебуває на порозі історичного поворотного моменту, який вплине на кліматичну кризу.
Також Фокус писав про те, що під Францією виявили найбільше у світі родовище палива майбутнього. Дослідники вважають, що ця знахідка допоможе світу відмовитися від використання "брудного викопного палива", що шкодить планеті.