Повідомлення від інопланетян: через 47 років учені пояснили сигнал "Вау" з глибокого космосу
Нова гіпотеза припускає, що знаменитий сигнал із космосу, який приписують позаземній цивілізації, має інше походження.
Уже 47 років учені намагаються з'ясувати, що з себе представляє сигнал "Вау", який прибув із глибокого космосу і з 1977 року більше ніколи не повторювався. Деякі вчені все ще вважають, що це може бути послання від інопланетян, інші наполягають на тому, що цей сигнал із глибокого космосу не має до них стосунку. Автори нового дослідження, опублікованого на сервері препринтів arXiv, схиляються до другої версії. При цьому їхня гіпотеза свідчить, що джерелом сигналу "Вау" є потужний космічний лазер природного походження, пише ScienceAlert.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Сигнал "Вау" з глибокого космосу — що це?
15 серпня 1977 року астроном Джеррі Ейман виявив загадковий радіосигнал у даних радіотелескопа Університету штату Огайо, який прибув із глибокого космосу. Точне джерело сигналу визначити не вдалося, але його характеристики вказували на те, яким може бути повідомлення від потенційної позаземної цивілізації.
Астроном роздрукував запис сигналу, який складався з групи символів. З огляду на те, що Ейман припустив, що це перше повідомлення від інопланетян, він написав на роздруківці слово "Вау". Ось уже 47 років цей радіосигнал носить таку назву, хоча він більше ніколи не повторювався.
Водень і сигнал "Вау"
Сигнал "Вау" тривав лише 72 секунди і мав схожу частоту 1420 МГц, як і випромінювання водню. З огляду на те, що водень присутній скрізь у Всесвіті, деякі вчені припустили, що світло на цій частоті може слугувати хорошим орієнтиром в електромагнітному спектрі, який можуть використовувати технологічно розвинені цивілізації для повідомлення про своє існування.
Але автори дослідження кажуть, що цей сигнал не повторювався, як мав би робити, якби це була навмисна передача інформації від потенційних інопланетян. Ба більше, багато об'єктів у космосі випромінюють радіохвилі з частотою 1420 МГц.
Джерело сигналу "Вау" — вчені розгадали загадку
Астрономи спробували пояснити походження радіосигналу з природного, а не штучного джерела. Для цього вони шукали в даних радіотелескопів схожі за частотою на сигнал "Вау" короткочасні випромінювання радіохвиль.
У результаті було виявлено чотири схожих радіосигнали, які виходили з околиць зірки червоного карлика, розташованого на відстані 12,5 світлових років від нас. Вчені дійшли висновку, що ці сигнали пов'язані міжзоряними хмарами холодного водню.
Таким чином сигнал "Вау" являє собою потужний спалах випромінювання, який пройшов через водень і змусив газ випускати радіохвилі на частоті приблизно 1420 МГц. У підсумку виник природний астрофізичний мікрохвильовий лазер або мазер, який забезпечує інтенсивну концентрацію вузькосмугового світла на лінії водню, що має вигляд сигналу "Вау", кажуть учені.
Автори дослідження вважають, що потужний спалах випромінювання не міг створити червоний карлик, але це найімовірніше зробив магнетар, тобто нейтронна зірка з надзвичайно сильним магнітним полем. Вважається, що ці зірки можуть випускати загадкові радіосигнали, відомі як швидкі радіосплески. Згідно з моделлю, імпульс світла проходить через водень, що призводить до стимульованого випромінювання. При цьому, як вважають учені, така подія є надзвичайно рідкісною.
Нова гіпотеза не тільки пояснює походження сигналу "Вау", а й те, чому він виник лише один раз. За словами вчених, характеристики сигналу "Вау" дають змогу припустити, що цей сигнал був першим зареєстрованим спалахом астрономічного мазера в лінії водню.
Як уже писав Фокус, вчені заявили про те, що вони виявили джерело сигналу "Вау", яке знаходиться на відстані 1800 світлових років від нас. Автори дослідження вважають, що навколо далеких зірок обертаються потенційно населені планети. Тобто загадковий сигнал все ж могли надіслати інопланетяни.
Також Фокус писав про те, що найсильніші геомагнітні бурі створили навколо Землі нове кільце. Вчені вважають, що цей радіаційний пояс може існувати протягом декількох місяців, а може бути навіть років.