У шести планет Сонячної системи є супутники: чому їх немає у Венери (фото)
Здається, не зовсім справедливим той факт, що у Венери немає жодного супутника, а у Юпітера їх 95.
Дві планети в Сонячній системі, а саме Венера і Меркурій, не мають природних супутників. Водночас у Юпітера їх 95, а в Сатурна — 146. Найменше супутників у Землі та Марса — один і два відповідно. То чому ж у Венери немає жодного супутника? Про це пише IFLScience.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Вважається, що Меркурій не має супутників тому, що планета розташована надто близько до Сонця і жоден подібний об'єкт не зміг би затриматися на орбіті навколо цього світу. Такий супутник, якщо і був, то врізався в Меркурій або ж його витягнула з орбіти гравітація Сонця. Але чи був супутник у Венери, а потім вона його втратила? Або ж його ніколи не було? Тоді чому так сталося?
Наразі вважається, що природні супутники в сонячній системі виникли або внаслідок захоплення цих тіл гравітацією планет, або ж вони формувалися разом із планетами.
Наприклад, остання планета Сонячної системи Нептун притягнула до себе свій найбільший супутник Тритон. Коли цей об'єкт підлетів занадто близько до Нептуна, гравітація планети змусила його кружляти навколо.
З іншого боку, супутники були створені під час спільного формування разом із планетами. Наприклад, головні супутники Юпітера були створені з гігантського диска з газу та пилу, який обертався навколо Сонця 4,5 млрд років тому. Власне, з цього диска виникла шляхом накопичення газу і пилу і сама величезна планета. Але частина матеріалу сформувала те, що зараз відомо, як супутники Юпітера Іо, Європа, Ганімед і Каллісто.
Третій спосіб створення супутників полягає в тому, що вони утворилися внаслідок зіткнень кам'янистих об'єктів із планетами. Наприклад, саме так, як вважається 4,5 млрд років тому виник наш Місяць. Удар величезного об'єкта по Землі призвів до викиду уламків, які об'єдналися в наш супутник.
Венера, маса якої становить 80% маси Землі, могла б утримати супутник, створений унаслідок зіткнення або шляхом спільного формування.
Деякі вчені вважають, що малоймовірно, що Венера могла уникнути зіткнення з інших кам'янистих об'єктів. Але формування диска з уламків навколо планети, з якого міг би виникнути супутник, повинно призвести до того, що напрямок обертання планети та її орбітального руху повинні збігатися.
Але Венера є єдиною планетою в Сонячній системі, у якої напрямок обертання навколо своєї осі не збігається з напрямком руху навколо Сонця.
Переважна гіпотеза про те, чому у Венери немає супутника, полягає в тому, що вона просто розташована занадто близько до Сонця, щоб утримати цей об'єкт на орбіті навколо себе.
Водночас деякі вчені вважають, що супутник у Венери все ж був і він виник так само, як і Місяць. Але потім цей супутник покинув орбіту навколо Венери.
Тож досі достеменно невідомо, чому у Венери немає жодного супутника. Можливо, майбутні місії на планету зможуть розкрити цей секрет.
Як уже писав Фокус, зонди NASA можуть почати шпигувати за величезним астероїдом Апофіс ще до того, як він наблизиться до Землі в 2029 році. Два космічні апарати Janus можуть отримати другий шанс вирушити в космос, щоб стежити за потенційно небезпечним астероїдом.
Також Фокус писав про те, що фізики з'ясували, яким чином може формуватися струмінь із плазми, яку викидають активні чорні діри. Аналог такого струменя вдалося створити в лабораторії.