Володарі блискавки, творення і королів: що ми знаємо про наймогутніших богів мая
Двох ключових богів пантеону мая, Хуракана та К’авіїля, розділяла тисяча років вірувань, проте вони є втіленням того, як древні люди сприймали світ. Мая бачили богів як прояви єдиної сили, яка керує як природою, так і людьми.
Стародавні мая вірили, що весь Всесвіт, від світу природи до людських переживань, взаємопов'язаний і керується єдиною духовною силою. Їхній пантеїстичний світогляд спонукав їх сприймати різних богів не як окремих божеств, а як різні прояви цієї єдиної могутньої сили, пише Phys.org.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Дві ключові фігури з системи вірувань мая дають уявлення про цей погляд. Одна з них — Хуракан, бог-творець, якого і сьогодні згадують у терміні "ураган".
Інший — К'авіїль, бог блискавки початку першого тисячоліття н. е. Хоча їх розділяє понад тисячу років, ці постаті розкривають дещо глибоке в розумінні мая природи та людського існування.
Хуракан, також відомий як "Серце неба", був центральною фігурою в міфології к'іче, народу мая з південної Гватемали. Він був богом творення, відповідальним за життя на Землі, включаючи людство. Його ім'я, що означає "одноногий" мовою к'іче, пов'язувало його з бурями та погодою.
Як фігура в Пополь-Вух, священному тексті XVI століття, Хуракан розглядався як іскра життя та уяви. Однак він не був без недоліків.
Він міг бути руйнівним, іноді завдаючи шкоди своїм творінням, щоб вони не конкурували з його власною силою. Вважається, що одного разу він затьмарив людський зір, не давши їм бачити світ так, як бачив його він. Природа Хуракана була складною, втілюючи три аспекти блискавки, від масивних блискавок до раптових спалахів.
За тисячу років до Пополь-Вух, К'авіїль з'явився як божество блискавки, сільського господарства та королівської влади. Його шанували від південної Мексики до західного Гондурасу, К'авіїля часто зображували з іскрами, що вириваються з його чола, та змією замість однієї з ніг. Ці символи пов'язували його з іскрою життя, і правителі мая закликали його під час церемоній, вірячи, що він може викликати інших надприродних істот.
К'авіїля зображували як грубу силу, необхідну як для творення, так і для руйнування. Його зображення з'являлися всюди, але він ніколи не був у центрі уваги — він уособлював силу, яку інші могли використовувати для досягнення своїх цілей, чи то в сільському господарстві, спілкуванні з предками, чи то в королівських церемоніях.
Для стародавніх мая влада була активною силою, що постійно рухається і змінюється. Ця плинність поширювалася і на їхнє розуміння самого світу. Не існувало чітких меж між часом, простором, живим і неживим.
Будь-що потенційно могло перетворитися на щось інше, від правителів, що ставали богами, до гір, що сприймалися як живі істоти. Цей світогляд зберігся в деяких громадах мая навіть після розквіту та занепаду їхньої цивілізації.
Раніше Фокус писав про численні артефакти, які виявили у стародавньому селі Угорщини. Розкопки цього сезону принесли незвичайні відкриття та привернули увагу світових експертів.
А також ми розповідали про грецьку печеру Варі — домівку німф та напівбога.