Розділи
Матеріали

Мисливці, танцюристи і відпочивальники: вчені описали три типи людей, які переглядають Вікіпедію

Ксенія Романова
Фото: Wikimedia Commons | Дослідницька група висуває три можливих пояснення відмінностей у звичках перегляду сайтів

Наша цікавість не просто впливає на те, наскільки ми освічені, а й на спосіб, у який ми шукаємо і поглинаємо інформацію. Нещодавнє дослідження вчених розкрило саму суть нашої інтернет-цікавості, показавши, як вона різниться навіть між країнами.

У недавньому дослідженні вчені ретельно вивчили звички перегляду Вікіпедії, щоб виявити різні моделі цікавості. У цій праці, в якій аналізувалася поведінка 482 760 користувачів Вікіпедії з 50 країн, стилі перегляду інформації було поділено на два основних типи: "зайнята людина" і "мисливець", які, як виявилося, залежать від цілої низки чинників, зокрема географічного положення, пише ScienceDaily.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Дані незвичайного дослідження опублікувала Дені Бассетт, професорка Пенсильванського університету, і група її співавторів у журналі Science Advances.

Бассетт описує зайняту людину як людину, яка перескакує з однієї теми на іншу, керуючись виключно цікавістю, а не конкретною метою. Мисливець же, навпаки, орієнтований на досягнення мети, збираючи конкретну інформацію для вирішення певного завдання.

Дослідження виявило значні культурні відмінності у звичках перегляду сайтів, які, як виявилося, пов'язані з рівнем освіти та гендерної рівності. Дослідження показало, що люди з країн з більш високим рівнем рівності схильні до більш вільного перегляду інформації, як зайняті люди, в той час як люди з країн з більш низьким рівнем рівності демонструють більш цілеспрямовану поведінку, як мисливці. Ці результати натякають на ширший вплив суспільства на те, як люди працюють з інформацією, і, за словами Бассетт, розуміння цих відмінностей може дати уявлення про природу самої цікавості людини.

Їхнє дослідження ґрунтується на попередній роботі Девіда Лайдона-Стейлі, доцента Анненбергської школи комунікацій, який провів менш масштабне вивчення перегляду Вікіпедії у Філадельфії. Воно дало змогу виявити два стилі цікавості — людини, що цікавиться, і мисливця, які згодом було підтверджено великим набором даних із Вікіпедії 14 мовами і в 50 регіонах. Перрі Зурн, професор філософії Американського університету і співавтор нової роботи, зіграв ключову роль у визначенні цих стилів цікавості, проаналізувавши різну історичну літературу.

У дослідженні вчених також представлений третій стиль цікавості — так званий "танцюрист". На відміну від випадкових стрибків зайнятої людини, танцюрист проявляє креативність, з'єднуючи розрізнені, здавалося б, теми в більш структурованій манері, що було припущено Зурном у його попередньому дослідженні. Цей стиль передбачає, що цікавість може бути як випадковою, так і інноваційною, даючи змогу встановлювати міждисциплінарні зв'язки, які можуть бути не одразу очевидними.

Дослідницька група висуває три можливих пояснення відмінностей у звичках перегляду сайтів. Одна з гіпотез полягає в тому, що патріархальні структури в більш нерівних суспільствах обмежують різноманітність поведінки в пошуках знань, сприяючи більш мисливському підходу. Інша теорія припускає, що цілі перегляду можуть відрізнятися в різних країнах: люди в більш рівноправних суспільствах, можливо, використовують Вікіпедію для відпочинку, а не для роботи. Нарешті, демографічні чинники, такі як вік, стать і освіта, можуть відігравати певну роль у тому, як люди переглядають веб-сторінки.

У майбутньому вчені мають намір вивчити інші чинники, що впливають на цікавість, зокрема те, чи змінюються моделі перегляду залежно від часу доби або біологічних факторів. Шубханкар Патанкар, докторант, який брав участь у дослідженні, особливо зацікавлений у тому, як ці знання можуть допомогти в розробці систем штучного інтелекту, призначених для імітації людської цікавості. Дослідження також порушує ширші питання про майбутнє навчання на цифрових платформах, таких як Вікіпедія, яка залишається вільною від комерційних інтересів.

Крім цих висновків, воно відкриває нові області для вивчення того, як різні мотиви, пов'язані з роботою або рухомі внутрішньою цікавістю, впливають на нашу поведінку під час перегляду сайтів. Подальші дослідження можуть пролити світло на те, як зростання комерційних алгоритмів, які все більше формують онлайн-досвід, може змінити природу людської цікавості загалом.

Раніше Фокус писав про те, що вчені дізналися як розпізнати незвично розумних людей. Існує думка, що розумних людей можна розрізнити з першого ж погляду, але вчені пішли далі і вирішили виділити чіткі риси характеру, які притаманні власникам підвищеного інтелекту.

Також Фокус писав про те, як визначити володарів "рухливого інтелекту". Рухомий інтелект досить сильно відрізняється від свого більш стандартного виду, і вчені виділили риси характеру, за якими можна визначити його носіїв.