Розділи
Матеріали

Лагуна з чорнил, що кровоточать, "воскрешає" суворе пустельне середовище: її сфотографували з космосу

Тая Кітова
Фото: pandemia | Кольори на цьому супутниковому знімку Калмат Хор були поліпшені, щоб підкреслити різку різницю

Супутник Землі сфотографував приливну лагуну, повну води й розташовану в самому центрі посушливої пустелі Пакистану.

Солона приливна лагуна простягається приблизно на 27 кілометрів у найширшій точці й розташована вздовж узбережжя Макран у пакистанській провінції Булуджистан, що приблизно за 290 кілометрів на захід від Карачі. Ця ділянка відрізана від решти материка суворими пустельними горами, хребтом Макран, які тягнуться паралельно більшій частині узбережжя країни, пише Live Science.

У 2014 році супутник Землі сфотографував приливну лагуну Калмат Хор у Пакистані, повну води та розташовану в самому центрі суворої пустелі. Дослідники зазначають, що гірський хребет Макран на супутниковому знімку має темно-помаранчевий вигляд, а водойма, що живить пустелю, нагадує "чорнило, що розтікається по пергаменту". Саме це "чорнило, що кровоточить" насправді живить життя в місцевому суворому середовищі.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Калмат Хор — приливна лагуна, яка повністю формується лише під час припливу, коли води з Аравійського моря течуть вузьким каналом, прорізаним у береговій лінії. Під час відливу водойма майже повністю порожніє, залишаючи після себе лише відкриті мулисті мілини. За даними Геологічної служби США, їхні експерти обробили знімок, щоб зробити воду темнішою і яскравішою, як чорнило.

Відомо, що області, які оточують приливну лагуну, зокрема й хребет Макран, являють собою посушливі пустельні землі, де випадає мінімальна кількість опадів. Водночас постійний приплив води в лагуну насправді дає змогу підтримувати складну систему, попри навколишні суворі умови.

Вчені виявили, що в лагуні ростуть великі мангрові ліси, які на супутниковому знімку представлені яскраво-зеленими плямами вздовж крайка води. Ці ліси є важливими місцями проживання мальків риб, а також інших морських організмів, таких як ракоподібні та молюски. Але це ще не все, вони також є джерелом деревини для нечисленних місцевих жителів, що живуть уздовж лагуни.

Під час відливу мулисті мілини перетворюються на місце полювання на навколоводних птахів, які обшукують відкрите дно лагуни в пошуках комах і дрібної риби. Більшість цих птахів мешкають у заповіднику дикої природи Бузі Макола, який розташований на захід від лагуни на знімку.

Спостереження показують, що в останні кілька десятиліть лагуна піддається дедалі більшому навантаженню через надмірний вилов риби, вирубку мангрових лісів, а також нагріву планети, спричиненого антропогенною зміною клімату. У результаті рибні промисли та мангрові ресурси переживають не найкращі часи, що призводить до їхньої деградації.

Дослідники також зазначають, що нинішній стан екосистеми невідомий через відсутність нещодавньої оцінки. Утім, навіть якщо системі вдалося відновитися, вчені вважають, що незабаром вона знову може опинитися під загрозою.

Раніше Фокус писав про те, що Сахара перетворюється з піщаної пустелі на зелений ліс кожні 21 000 років.