Шимпанзе вкотре здивували вчених: демонструють заразну "мокру" поведінку

Люди й нелюдські тварини поділяють багато соціальних явищ, пов'язаних із груповим способом життя. Простими словами, на нас сильно впливає присутність інших, причому це стосується навіть буденних дій — наприклад, позіхання, ходьба, постукування ногою і навіть розширення зіниць. У новому дослідженні вчені виявили ще одну дивовижну поведінку шимпанзе, пише IFLScience.

За словами першої авторки дослідження і докторанта Центру досліджень дикої природи Кіотського університету Ени Оніші, їхня робота показала, що сечовипускання в шимпанзе заразне. Команда провела спостережне дослідження в заповіднику і помітила, що мавпи не просто демонструють заразне сечовипускання, воно також є більш вірогідним серед особин з нижчим домінуванням і тих, хто фізично найближче до ініціатора процесу.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Зазначимо, що заразне сечовипускання неймовірно поширене серед людей, що навіть заслужило власне італійське прислів'я: "той, хто не пісяє в компанії, або злодій, або шпигун". Ця поведінка також широко поширена в Японії та отримала визнання в мистецтві та культурі. У результаті вчені зацікавилися: чи може щось настільки поширене мати еволюційне коріння?

Під час дослідження вчені помітили, що шимпанзе в заповіднику Кумамото, схоже, мочилися приблизно в один і той самий час. У результаті вчені вирішили приділити більше уваги цій поведінці. Вони провели 600 годин спостережних досліджень, зафіксувавши 1328 актів сечовипускання і надавши їм безліч даних для роботи.

Результати команди вказують на те, що акти сечовипускання були значно більш синхронізовані, ніж можна було б очікувати, якби шимпанзе просто мочилися хаотично. Автори також помітили, що заразне сечовипускання було ймовірнішим серед тих, хто перебував фізично найближче до ініціатора сечовипускання. Водночас соціальний ранг, як вважають учені, не впливав на ймовірність поширення поведінки. Водночас особини з нижчим домінуванням з більшою ймовірністю мочилися, якщо це робив хтось інший.

За словами Оніші, вчені не впевнені, чому це відбувається лише серед особин з низьким рангом, але одна з теорій полягає в тому, що особини з високим рангом справді могли частіше впливати на сечовипускання інших, але в учених бракує доказів. Якщо це так, така поведінка може вказувати на форму прихованого лідерства, коли особини з високим рангом відіграють роль у синхронізації поведінки групи.

Інша теорія полягає в тому, що в особин низького рангу є упередженість уваги. Простими словами, вони з більшою ймовірністю помічають і реагують на поведінку інших. Третій можливий варіант: це також може бути пов'язано з рисами, пов'язаними з низьким рангом, такими як відмінності в особистості або велика мотивація до зближення з іншими членами групи.

Раніше Фокус писав про те, що шимпанзе постійно вчаться протягом усього життя.