Озера Гренландії всього за рік масово стали потворними: що змусило водойми змінитися (фото)

Історично Західна Гренландія — відносно посушливий простір тундри. Влітку відталий місцевий ландшафт вкритий низькорослою рослинністю, а вічна мерзлота все ще заморожена під ґрунтом. Регіон також усіяний тисячами озер — вчені нарахували близько 7 486 водойм — і нове дослідження виявило щось вельми тривожне, пише Popular Science.

Професорка екології озер в Університеті штату Мен Жасмін Сарос з 2011 року щорічно відвідує Західну Гренландію влітку. Вона вирушає на північ регіону, щоб зібрати дані про прісні води. У 2022 році професорка Сарос із колегами зібрали зразки водойм і загалом не виявили нічого тривожного, проте наступного року все змінилося.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідники зазначають, що загалом усе йшло так, як і очікувалося: результати повільно змінювалися відповідно до зміни клімату, проте ззовні озера виглядали так само — їхня вода була настільки кришталево чистою, що вчені могли розгледіти кам'янисте дно. Однак у 2023 році ситуація змінилася — вчені виявили, що в одному з озер вода стала насиченого чайно-коричневого кольору. Спочатку вчені вважали, що це стосується лише однієї водойми, але виявилося, що їх значно більше — вчені стривожилися.

Автори дослідження зазначають, що зміни не були лише зовнішніми. Результати вказують на те, що озера Гренландії втратили близько 90% свого мікробного біорізноманіття, набули на 1000% більше розчиненого заліза та перейшли від поглинання вуглекислого газу до його виділення.

За словами професорки Сарос, трансформація була спричинена особливо теплою і вологою осінню і, що найтривожніше, може бути постійною. Простими словами, зміна озер у Західній Гренландії, ймовірно, є яскравим прикладом точки неповернення клімату. Раніше вчені вже попереджали, що планета може досягти точок неповернення, але тепер у нас є яскравий приклад.

Як правило, дослідження зосереджені на озерах в Арктиці, тому що вони є великими стражами зміни клімату і, як правило, першими показують зміни. Попередні дослідження також показали, що Арктика нагрівається значно швидше за інший світ, але інші регіони також не мають імунітету — західна Гренландія тривожний приклад.

За словами професорки Сарос, вони з колегами проаналізували зібрані зразки й виявили цілу низку тривожних відкриттів:

• у водах більше мулу, ґрунту і рослинного детриту;
• рівень заліза у воді підскочив на 1000%;
• стало більше інших металів, таких як алюміній і кобальт;
• бактеріальних токсинів стало менше, а водоростей більше;
• фотосинтез знизився;
• рівень метану підскочив на 72%;
• озера стали новими джерелами викидів парникових газів влітку — викидають у 4 рази більше вуглецю.

Команда також спробувала визначити причину такої зміни. Для цього вчені вивчили багаторічні дані про погоду і клімат. Результати вказують, що восени 2022 року Гренландія зазнала рекордної спеки та кількості опадів, спричинених кількома атмосферними річками. Під час хвилі тепла і рясних дощів багато вічної мерзлоти розтануло, вивільнивши великий обсяг органічних речовин і металів, пов'язаних у ґрунті.

За словами професорки Сарос, цей екстремальний період призвів до того, що озера розширилися і стали більш пов'язаними одне з одним. Додаткові сильні дощі та спека в липні 2023 року додали до цього нагромадження. Супутникові знімки показують, що зміна не була специфічною для озер. З додаванням тепла і води земля теж змінилася, ставши помітно зеленішою.

Зазначимо, що потемніння озер — не нове явище. Це траплялося безліч разів в історії Землі у відповідь на кліматичні зрушення та інші зміни місцевих умов. Однак раніше все це відбувалося значно повільніше, ніж вважалося раніше. Передбачається, що знадобилося б близько 1000 років, щоб таке потемніння води відбулося природним озером. На жаль, за словами Сарос, все ще незрозуміло, які умови або скільки часу знадобиться озерам, щоб повернутися до свого попереднього стану.

Раніше Фокус писав про те, що вчені заглянули під шкіру Гренландії та знайшли те, про що не знали раніше.