Теорія еволюції виявилася неправильною: знайдено сліди на камені, що випереджають події на 35 млн років
Учені виявили плиту пісковика зі слідами, які свідчать про те, що чотириногі тварини (тетраподи) вибралися з моря на сушу на 35 млн років раніше, ніж вважалося. Найбільш ранні сліди були знайдені в Австралії палеонтологами-аматорами, і вони можуть мати серйозні еволюційні наслідки.
Про це пише Discover.
"Я приголомшений. Одна єдина плита зі слідами, яку змогла б підняти одна людина, ставить під сумнів усе, що ми знали про те, коли еволюціонували сучасні чотирилапі", — каже автор дослідження з Уппсальського університету Пер Альберг.
Прийнято вважати, що чотириногі розділилися на дві групи близько 320 млн років тому. До першої групи увійшли предки амфібій, а до другої — амніоти, серед яких птахи, рептилії та ссавці. Знайдені пазуристі сліди на камені можуть вимагати перегляду цієї загальноприйнятої еволюційної шкали.
"Кігті були присутні майже у всіх ранніх амніотів, але майже ніколи не зустрічалися в інших груп чотириногих. Поєднання подряпин від кігтів і форми ніг припускає, що той, хто залишив слід, був примітивною рептилією", — додають дослідники.
ДНК викопних останків
Якщо здогадка вчених правильна, то рептилії з'явилися на 35 млн років раніше, ніж було прийнято вважати. Це сталося під час кам'яновугільного періоду, приблизно 359 млн років — 299 млн років тому. Для того, щоб підтвердити або спростувати свої здогадки, вчені звернулися до наявних доказів.
Спочатку дослідники порівняли сліди з Австралії зі схожими слідами рептилій, знайдених на території Польщі. Відбитки з Польщі виявилися набагато молодшими за знайдені в Австралії.
Після цього вчені звернулися до ДНК. Якщо чотириногі справді старші за найбільш ранніх відомих амніотів, відмінності повинні відображатися в генетичних змінах з плином часу. Щоб слідувати цій логіці, дослідники зіставили дані ДНК з викопними записами.
"Вся справа у відносній довжині різних гілок у дереві. У генеалогічному дереві, заснованому на даних ДНК живих тварин, гілки матимуть різну довжину, що відображає кількість генетичних змін уздовж кожного сегмента гілки. Це не залежить від скам'янілостей, тому це справді корисно для вивчення фаз еволюції з поганим викопним літописом", — зазначають автори роботи.
Після накладення еволюційних довжин гілок ДНК на відомі викопні записи дослідник підтвердив, що чотирилапі справді розділилися на дві великі еволюційні групи в девонський період.
Це поміщає ранніх тетраподів поруч — а не після — з рибоподібними істотами, які могли використовувати сильні плавники для дослідження мулистої берегової лінії. Загальноприйнята думка полягає в тому, що тетраподи з'явилися після рибоподібних, а не жили разом з ними.
Наше розуміння цього ключового моменту в еволюційному часі може продовжувати змінюватися в міру виявлення нових копалин. Нещодавно виявлені австралійські сліди являють собою мізерно малу кількість життя, що існувало на величезному суперконтиненті, який включав те, що зараз є Африкою, Південною Америкою, Антарктидою, Австралією та Індією.
Навіщо життя вибралося на сушу
Нове дослідження припускає, що перехід до легень і кінцівок не розповідає всю історію трансформації ранніх істот. Коли вони вийшли з моря, вони отримали щось, можливо, цінніше, ніж насичене киснем повітря: інформацію.
На суші очі можуть бачити набагато далі, ніж під водою. За словами Малкольма Маківера, нейробіолога та інженера з Північно-Західного університету, збільшений діапазон видимості забезпечив "інформаційний трос", який попереджав древніх тварин про рясні джерела їжі поблизу берега.
Цей трос, стверджує Маківер, призвів до вибору рудиментарних кінцівок, що дало змогу тваринам здійснити свої перші короткочасні вилазки на сушу. Ба більше, він міг мати значні наслідки для появи більш просунутого пізнання і складного планування.
Імовірно, перші наземні тварини почали полювати на наземну здобич блискавично, але згодом ті, хто міг вийти за рамки цього режиму і мислити стратегічно, отримали більшу еволюційну перевагу.
"Тепер вам потрібно обмірковувати кілька варіантів майбутнього і швидко обирати між ними. Це ментальна подорож у часі або перспективне пізнання, і це справді важлива особливість наших власних когнітивних здібностей", — підсумував автор дослідження.
Нагадаємо, вчені спростували основоположне правило біології. У школі на уроках біології всі вперше почули про поділ клітин — найважливіший процес для всіх форм життя, який також називається мітоз. Нове дослідження говорить, що підручники доведеться переписати, оскільки загальноприйнята теорія не підтвердилася в реальності.