Астрономи виявили несподівану структуру на краю Сонячної системи: що відомо
Виявлене скупчення об'єктів назвали "внутрішнім ядром" пояса Койпера. Ця структура може допомогти краще зрозуміти ранню історію Сонячної системи.
Пояс Койпера, який розташований на краю Сонячної системи, має складнішу структуру, ніж припускали астрономи. 14 років тому вчені виявили там щільне скупчення об'єктів, що мають схожі орбіти, назване "ядром" пояса Койпера. Тепер же астрономи виявили більш компактне скупчення об'єктів, що отримало назву "внутрішнє ядро" пояса Койпера. Дослідження опубліковано на сервері препринтів arXiv, пише New Scientist.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Пояс Койпера являє собою скупчення мільйонів крижаних кам'янистих об'єктів. Він починається за орбітою Нептуна на відстані приблизно 30 астрономічних одиниць і простягається до 55 астрономічних одиниць від Сонця. Одна астрономічна одиниця — це приблизно 150 мільйонів кілометрів. Найбільшими об'єктами в поясі Койпера поки що є карликові планети Плутон і Еріда.
14 років тому астрономи виявили щільне скупчення об'єктів у поясі Койпера, назване "ядром", за допомогою аналізу орбіт 189 об'єктів. З'ясувалося, що "ядро" пояса Койпера розташоване на відстані приблизно 44 астрономічні одиниці від Сонця. Відтоді вчені не виявляли жодних нових структур у поясі Койпера.
Але автори дослідження вивчили орбіти 1650 об'єктів у поясі Койпера і виявили, що існує більш щільне скупчення об'єктів, яке отримало назву "внутрішнє ядро". Воно розташоване на відстані приблизно 43 астрономічні одиниці від Сонця.
Дослідження показало, що всі об'єкти у виявленій структурі мають напрочуд кругові орбіти, які майже повністю збігаються з площиною Сонячної системи.
За словами астрономів, це свідчить про те, що ця структура є дуже давньою і ймовірно існує з перших днів існування Сонячної системи. "Внутрішнє ядро" може допомогти краще зрозуміти еволюцію нашої зоряної системи, а також визначити, як гігантські планети перемістилися на свої нинішні орбіти.
Вчені вважають, що це відкриття може особливо допомогти у вивченні вивчення міграції Нептуна з внутрішньої частини Сонячної системи, де ця планета сформувалася, до нинішнього місця розташування. Наразі це остання планета Сонячної системи.
За словами астрономів, у міру того, як Нептун переміщався вдалину від Сонця, об'єкти в поясі Койпера, які становлять "ядро" і "внутрішнє ядро", на відносно короткий час зазнали впливу гравітації гігантської планети. Імовірно, це призвело до утворення компактних структур, які потім почали орбітальний рух уже незалежно від впливу Нептуна, що рухався ближче до краю Сонячної системи.
Вчені вважають, що Обсерваторія імені Віри Рубін, яка розпочне наукову діяльність наприкінці цього року, зможе допомогти отримати більше інформації про "ядро" і "внутрішнє ядро" поясу Койпера. Можливо, буде виявлено й інші невідомі структури на краю Сонячної системи.
Як уже писав Фокус, дані космічного апарату NASA показують, що пояс Койпера може бути набагато більшим, ніж передбачається.
Також Фокус писав про те, що астрономи отримали зображення космічної структури, яку ніколи раніше не бачили. Космічний телескоп Вебб надав перше у своєму роді зображення зоряної системи, куди входять дуже рідкісні зірки.