Рух поверхні Землі має більший вплив на зміну клімату, ніж передбачалося
Дослідження показує, що джерело вуглецю, який впливає на клімат нашої планети, набагато складніше, ніж вважалося раніше.
Земля впродовж своєї історії переживала різкі зміни клімату і мала парникові та льодовикові періоди. Вчені довгий час пов'язували ці зміни клімату з коливаннями концентрації діоксиду вуглецю або вуглекислого газу в атмосфері. Але нове дослідження показує джерело цього вуглецю, і рушійні сили, що стоять за ним, набагато складніші, ніж вважалося раніше. Дослідження опубліковано в журналі Communications, Earth and Environment, пише Space.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Учені дійшли висновку, що рух літосферних плит поверхнею Землі відіграє важливу, раніше недооцінену роль у кліматі нашої планети. Вуглець з'являється не тільки там, де зустрічаються плити, а й де вони розходяться. Нове дослідження проливає світло на те, як саме рух літосферних плит на Землі сприяв формуванню глобального клімату за останні 540 мільйонів років.
Вчені дійшли висновку, що серединно-океанічні хребти і континентальні рифти, місця, де плити розходяться, зіграли набагато значнішу роль у вуглецевих циклах на Землі протягом мільйонів років.
Це пояснюється тим, що світові океани поглинають величезні кількості вуглекислого газу з атмосфери. Велика його частина зберігається в багатих вуглецем гірських породах на морському дні. За мільйони років цей процес може призвести до утворення сотень метрів багатих вуглецем відкладень на дні океану.
У міру того, як ці породи переміщаються по Землі під дією літосферних плит, вони можуть в кінцевому підсумку перетинати зони субдукції, місця, де плити сходяться. Це вивільняє вуглекислий газ, що міститься в них, назад в атмосферу. Це відомо як глибинний вуглецевий цикл.
Використовуючи комп'ютерні моделі для реконструкції руху вуглецю, що зберігається в літосферних плитах Землі, вчені змогли визначити основні періоди парникового і льодовикового клімату за останні 540 мільйонів років.
У періоди парникового клімату, коли температура на Землі була вищою, вивільнялося більше вуглецю, ніж затримувалося в гірських породах, що містять вуглець. Під час льодовикового клімату переважало поглинання вуглецю океанами Землі, що знижувало рівень вуглекислого газу в атмосфері та спричиняло похолодання.
Вчені дійшли висновку, що глибоководні відкладення відіграють ключову роль у регулюванні рівня вуглекислого газу в атмосфері. У міру повільного руху літосферних плит вони переносять багаті на вуглець відкладення, які в кінцевому підсумку повертаються у внутрішні шари Землі в процесі, відомому як субдукція. Цей процес є основним фактором, що визначає, чи має Земля парниковий або льодовиковий клімат, кажуть учені.
Це дослідження пропонує новий погляд на те, як тектонічні процеси на Землі формували і продовжуватимуть формувати клімат планети. За словами вчених, клімат Землі визначається не тільки атмосферним вуглецем. На клімат впливає складний баланс між викидами вуглецю з поверхні Землі і тим, як він затримується у відкладеннях на морському дні. Це дослідження також надає важливі відомості для майбутніх кліматичних моделей, особливо в контексті нинішніх побоювань з приводу підвищення рівня вуглекислого газу.
"Тепер ми знаємо, що природний вуглецевий цикл Землі, на який впливає зміщення літосферних плит під нашими ногами, відіграє життєво важливу роль у регулюванні клімату планети", — кажуть дослідники.
Як уже писав Фокус, у Марокко знайшли стародавні "живі" структури, яких там не повинно бути. Стародавні структури, які являють собою відбитки мікробних колоній, були виявлені на гірських породах, які в минулому перебували глибоко в океані.