Міст Ейнштейна: червоточини — це дзеркала часу, а не міжзоряні тунелі
"Дзеркальна" модель пояснює інформаційний парадокс чорної діри, який є конфліктом між квантовою механікою та загальною теорією відносності Ейнштейна.
Нова теорія фізиків оскаржує давнє наукове переконання про те, що червоточини являють собою фізичний прохід через простір-час. Вчені вважають, що ці структури, відомі як мости Ейнштейна-Розена, діють як "дзеркала", що з'єднують два протилежні напрямки часу. Дослідження опубліковано в журналі Classical and Quantum Gravity, пише Interesting Engineering.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Міст Ейнштейна-Розена
Фізики стверджують, що прохід, описаний Альбертом Ейнштейном і Натаном Розеном у 1935 році, який зараз відомий як червоточина, не призначався для переміщення між галактиками. Згідно з новим дослідженням, загальна теорія відносності Ейнштейна перешкоджає проходженню матерії через такий міст, оскільки він буде зруйнований швидше, ніж світло зможе пройти через нього.
Фізики застосували сучасну квантову інтерпретацію для перегляду рівнянь Ейнштейна і Розена щодо червоточин. Вони виявили, що цей міст являє собою не перехід між двома віддаленими точками в просторі, а з'єднання між двома симетричними версіями простору-часу. Згідно з дослідженням, в одній версії простору-часу час іде всередину, а в іншій версії — назад, тобто у зворотному напрямку.
Інформаційний парадокс чорної діри
Ця "дзеркальна" модель пояснює інформаційний парадокс чорної діри, який є конфліктом між квантовою механікою і загальною теорією відносності Ейнштейна. Квантова механіка стверджує, що інформація не може бути знищена, тоді як загальна теорія відносності передбачає, що інформація, яка падає в чорну діру, втрачається назавжди. Згідно з новою теорією, інформація зберігається, переходячи в ту частину простору-часу, де час іде у зворотному напрямку за допомогою моста Ейнштейна-Розена.
Фізики вказують на наявні дані з реліктового випромінювання, яке являє собою випромінювання, що залишилося від Великого вибуху. Протягом приблизно 20 років вчені спостерігали невелику асиметрію в цьому випромінюванні. Тобто існує невелика перевага однієї орієнтації перед дзеркальним зображення цього випромінювання.
Стандартні космологічні моделі інтерпретують цю асиметрію як статистичну аномалію з дуже низькою ймовірністю. Але автори нового дослідження стверджують, що ці закономірності узгоджуються з теорією Всесвіту, що включає дзеркальні квантові компоненти.
Великий вибух міг бути не початком Всесвіту
Наслідки нової теорії також стосуються і народження Всесвіту, адже вона передбачає, що Великий Вибух, можливо, не був абсолютним початком часу. Натомість ця подія могла бути "квантовим відскоком", тобто переходом, під час якого попередній Всесвіт стиснувся, досяг критичної густини та знову розширився, утворивши наш Всесвіт.
Фізики вважають, що наш Всесвіт може бути внутрішньою частиною чорної діри, що утворилася в іншому Всесвіті, а значить він зберігає в собі інформацію про те, що було до Великого вибуху.
Це дослідження не замінює теорію відносності Ейнштейна або теорію квантової механіки. Замість цього воно намагається з'єднати їх у єдину, несуперечливу структуру, що описує гравітацію на мікроскопічному рівні.
Хоча ця теорія виключає можливість використання червоточин для міжзоряних подорожей, вона надає математичну основу для розуміння того, як час і гравітація взаємодіють на найфундаментальніших рівнях.
Фізики вважають, що майбутні спостереження за раннім космосом можуть надати докази цієї теорії.
Як уже писав Фокус, фізики з'ясували, що чому ядра деяких атомів є "магічними".
Також Фокус писав про один зі скандалів, пов'язаних із польотами астронавтів NASA на Місяць. Астронавти продавали місячну контрабанду.