Фокус дізнавався, як влаштований його робочий процес і навіщо потрібні молочні донори
У медичному боксі, зовсім по-домашньому завішені яскравою фіранкою з мультяшними героями, спить маленький Ільдар. Крихітний малюк, схожий на іграшкового пупса, здається особливо вразливим через підведені до нього пластикові трубки. Свою порцію донорського грудного молока дитина отримує через зонд.
- Це він уже великий, — радісно вимовляє мама, 36-річна Ольга Ситникова, з ніжністю дивлячись на сина. Ільдар народився в Київському перинатальному центрі 25 лютого, на три місяці раніше терміну, і важив усього 570 грамів. У породіллі лактація так і не почалася, тому їй запропонували молоко від донора.
- Ми навіть не роздумували, адже зрозуміло, що грудне молоко для дитини найкраще. Деякі жінки бояться брати його в донорів — через хвороби або з якихось особистих причин. Але в мене ніяких побоювань з цього приводу не було, у лікарні ж все ретельно перевіряють, — пояснює Ситникова.
Наразі Ільдар важить більше кілограма, але як і раніше перебуває у відділенні реанімації. На донорському харчуванні він буде жити аж до виписки з пологового будинку.
За півтора місяці існування київського Банку грудного молока (ГМ) тут був лише один випадок, коли мати відмовилася давати своєму новонародженому малюку чуже молоко. Жінка-мусульманка послалася на релігійні причини, розповідає лікар-неонатолог Інеса Сидоренко, ведучи журналістів Фокуса з реанімації, щоб показати недавно відкриту "молочну кухню".
Молоко з морозилки
Банк ГМ — це чотири невеликі кімнати на першому поверсі перинатального центру. До загального кабінету веде вузький коридорчик, з одного боку декорований трикутними дзеркалами. Це візуально збільшує простір. З умовної приймальні, де з меблів — тільки робочий стіл з комп'ютером, можна потрапити в кімнату для зціджування молока. Для породіль встановлені три синіх шкіряних крісла, завбачливо розділених між собою перегородками.
- Для донорів тут вже приготовлені молоковідсмоктувачі, — Інеса Сидоренко демонструє один з новеньких приладів. Кароока, з тонкими рисами обличчя і мінімумом косметики, вона злегка нервує під об'єктивом фотокамери і видає інформацію, як на іспиті: швидко, зібрано і без емоцій. Але варто фотографу відволіктися, починає м'яко посміхатися, згадуючи окремі випадки з практики.
Подарунок від міста. Олена Барановська показує дороге устаткування
Наразі молоко в донорський банк "жертвують" 16 жінок. Правда, лише частина з них робить це безпосередньо в перинатальному центрі, деякі матусі передають уже підготовлений продукт з дому через кур'єрів, послуги яких оплачує пологовий будинок.
- Жінок, охочих стати донорами, ми попередньо всьому навчаємо: як збирати молоко, як його заморожувати, навіть як правильно мити руки перед цим, — пояснює Сидоренко.
Питанням безпеки в центрі приділяють максимум уваги. Усіх потенційних донорів попередньо обстежують, щоб не допустити передачу хвороб через материнське молоко. Як виявилося, не всі жінки готові йти на це. Одна з породіль, яка вирішила ділитися своїм молоком, навідріз відмовилася здавати кров для аналізів і в ряди донорів через це не потрапила.
Отримане молоко пастеризується і зберігається в замороженому вигляді. Лікар відкриває перед нами двері в маленьку кімнату з трьома морозильними камерами. На них зверху чітко висвічуються цифри — мінус 19,5 градусів.
- Це постійна температура. Якщо вона раптом почне підніматися, відразу включиться сигналізація, — коментує неонатолог і дістає з холодильника одну з пляшечок, заповнену максимум на третину. На етикетці немає імен — донорство анонімне, а кожна мама отримує свій номер, який тут і вказується. Молоко в такому замороженому вигляді може зберігатися до трьох місяців, але на практиці витрачається набагато швидше.
Пілотний проєкт в перинатальному центрі розрахований на два місяці. Після цього співробітники першого в Україні Банку грудного молока сподіваються розширити межі, почати співпрацю з іншими київськими пологовими будинками.
- Ми могли б забезпечувати донорським молоком все пологодопоміжні установи Києва, — підключається до розмови заступник головлікаря Олена Барановська. — Але для цього потрібно, щоб установи, по-перше, знаходили донорів і перенаправляли їх до нас, а по-друге, брали участь у купівлі витратних матеріалів.
Усе обладнання для Банку ГМ і ремонт приміщення обійшлися в 9 млн грн. Гроші на проєкт виділила київська мерія з міського бюджету. Однак щомісячні витрати, пов'язані з придбанням одноразових пляшок, шприців, накладок на молоковідсмоктувачі, — турбота безпосередньо медустанови, тому Перинатальний центр не зможе забезпечити необхідну кількість матеріалів для всього міста. Для прикладу: тільки один молоковідсос, призначений для використання різними жінками, коштує близько 60 тис. грн.
Саме чимала вартість — головна перешкода для того, щоб аналогічні центри з'явилися і в інших областях України. Деякі пологові будинки країни вже готові підключитися до проєкту і створювати свої банки грудного молока, але для цього потрібно "вибити" державне або регіональне фінансування.
Індивідуальні потреби
- У мене є хороше від 11-го донора, — лікар акушер-гінеколог Ірина Лазо швидко переглядає в комп'ютері записи і повертається до завідуючої відділенням анестезіології центру.
- Тоді даси мені літр двісті від 11-го? — анестезіолог звіряється зі своїм списком в журналі в яскравій зеленій обкладинці, забирає пляшечки і йде. Слідом за нею відразу ж заходить медсестра, Лазо відходить до холодильника за ще однією порцією молока.
- Коли будете розморожувати, покладіть у холодильник на 6-8 годин, якщо треба швидше — тоді в холодну воду на півгодини, — пояснює лікар.
- У холодну? А якщо в теплу?
- Ні, краще в холодну, — наполягає Ірина і передає медсестрі пляшечки.
Ірина Лазо — головна в Банку ГМ, але посади керівника або завідувача тут немає, тому офіційно вона значиться як "консультант". Кожні п'ять хвилин нашої розмови заглядають до Ірини з якимись питаннями: дати чергову пляшку молока, скинути дані на флешку, звірити інформацію. Лікар виглядає розслабленою, але відбиток перманентної втоми легко вгадується на її обличчі.
Коли медсестра йде, я питаю Ірину про "хороше" молоко. Консультант з розумінням посміхається моїй розгубленості.
- Звичайно, для діток усе грудне молоко буде хорошим, але ми намагаємося підбирати його індивідуально для кожної дитини, — пояснює вона. — У нас є донори, які теж народили раніше терміну, і саме вони дають молоко з більш високим вмістом білка. Через це вони цінні для нас, тому що їх молоко буде особливо корисно глибоко недоношеним малюкам. А ось для дітей, народжених у термін і з хорошою вагою, таке білкове молоко може не зовсім підходити, навіть якщо їх годує рідна мама.
Донорським продуктом в перинатальному центрі годують не тільки рано народжених дітей. У Банку є запаси, що дозволяють підстраховувати мам, у яких немає свого молока. Однак в цьому випадку Лазо допомагає породіллям максимально швидко налагодити лактацію. Сама вона темою грудного вигодовування захопилася несподівано. Уже маючи диплом акушера-гінеколога, у 2014 році додатково пішла на спеціалізовані курси.
- Нас там було 10 чоловік, і більшість жінок прийшли через якусь особисту історію, — розповідає вона. — Це були мами зі своїм гірким досвідом, вони хотіли допомогти іншим уникнути проблем. А мені було просто цікаво. Я перебувала в другому декреті, вела уроки батьківства, мені хотілося грамотно про все розповідати, мати більш глибокі знання — так я і прийшла в цю сферу.
Ірина зізнається, що Банк ГМ створювали майже два роки, за цей час вона сама встигла народити третю дитину. Такий тривалий термін запуску довгоочікуваного проєкту трохи лякає всіх, хто був до нього причетний. Втім, лікарі заспокоїлися, дізнавшись, що і в інших країнах роботу подібних центрів налагоджували роками. Наприклад, у Польщі для створення аналогічного проєкту знадобилося п'ять років.
Неформальний обмін
Донорський банк відкрився у квітні, але неформальний обмін молоком в Україні розпочався задовго до цього. "Продам своє грудне молоко, заморожене і свіже. Веду здоровий спосіб життя, без шкідливих звичок, наразі дотримуюся дієти для годуючих мам. Київ, Оболонський район". "Свіже грудне молоко. Анна, Одеса". Схожих оголошень в інтернеті дуже багато. Жінки з хорошою лактацією охоче готові розпродавати зайвий "натурпродукт". Ціни варіюються від 40 до 180 грн за 100 грамів. З журналістами сучасні годувальниці спілкуватися не хочуть і відповідати на питання про свій мікробізнес не готові. Зате з потенційним клієнтом більш відверті.
- Довідки? Які довідки? — Ірину (ім'я змінено) з Черкас розпитування про безпеку молока відразу ж ставлять в тупик. — Ви знаєте, я перший раз цим займаюся, так що не думала про це. Ну, напевно, я можу зробити довідки. Але я ж годую свою дитину, усе нормально!
Від мами до мами. Українки охоче приймають допомогу інших жінок з хорошою лактацією
У Ірини семимісячний син і гіперлактація, тому вона вирішила продавати надлишки.
- Я можу заморожувати молоко, тільки у мене немає молоковідсмоктувача, — каже Ірина. — Треба, щоб ви мені його привезли, і посуд (пляшки для молока. — Фокус) теж. Так ви будете впевнені, що все стерильно. А якщо що, то я готова в інше місто передавати і свіже молоко, воно може зберігатися в холодильнику два дні.
У перинатальному центрі Києва до продажу грудного молока ставляться скептично.
- Невідомо, у яких умовах мама зціджувала молоко, як воно зберігалося, який у жінки стан здоров'я, — коментує Інеса Сидоренко. — Я прихильниця того, щоб мами-донори були обов'язково обстежені, а молоко пастеризоване.
У Банку ГМ вважають вкрай важливим, щоб процес молочного донорства був заснований на добровільних засадах: мами віддають молоко безоплатно, яке діти отримують безкоштовно. Такий підхід практикується в більшості країн світу, досвід Бразилії довів, що він найправильніший. Свого часу там теж вирішили впроваджувати центри грудного молока, для заохочення ініціативи мамам вирішили платити. У результаті породіллі з неблагополучних верств населення зрозуміли, що на цьому можна заробити, і стали здавати все своє молоко, позбавляючи рідних дітей прожитку.
Там, де держава не може забезпечити створення донорських центрів, проблему по-своєму починає вирішувати суспільство. Російські волонтери в 2013 році створили інтернет-майданчик "Молочна мама". Згодом ініціатива стала масштабною платформою, яка пропагує безкоштовний обмін грудним молоком від мами до мами. Представники мережі є і в Україні, хоча вона і не розгорнулася в нас настільки широко.
- З точки зору безпеки це неправильно, — упевнена Ірина Лазо. — Але я не можу дати цьому проєкту характеристику як явищу. Він уже існує, треба з цим щось робити. Тому замість того, щоб конкурувати або "фукати" один на одного, ми співпрацюємо з цією організацією.
У будь-якому випадку, поки в Україні не з'явиться розвинена мережа донорських банків на базі пологових будинків, жінки будуть самі знаходити грудне молоко для своїх новонароджених дітей — на платній або безоплатній основі. Нехай навіть це не завжди безпечно для малюків.