Голова держави вважає, що в законі не вказані заходи, спрямовані на захист прав викривачів корупції.
Президент Володимир Зеленський наклав вето на закон (законопроект №3450 ), який визначає порядок роботи Єдиного порталу повідомлень викривачів. Закон був ухвалений Верховною Радою 4 лютого.
Зеленський зазначив, що закон пропонує вносити викривачів корупції в Єдиний реєстр, але при цьому не передбачено ніякого захисту їхніх прав. "Ми повинні захистити викривачів, змінити підхід з точки зору їхньої безпеки, як у цивілізованих країнах", — пояснив президент.
Він зазначив, що цілі обробки даних про викривача законом не визначаються, не регулюються також питання обсягу даних, які будуть вноситися до Єдиного порталу. Не визначено порядок захисту таких даних, випадки, підстави і коло осіб, яким надаватиметься доступ до них.
"Такий підхід не відповідає Конституції України, згідно з якою не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, а також закону "Про захист персональних даних", — йдеться в повідомленні Офісу президента.
Нагадаємо, що законопроект № 3450 визначає порядок роботи Єдиного порталу повідомлень викривачів. Це база даних, у яку повинні вноситися після повідомлення викривачами інформація про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а також інформація про осіб, які мають статус викривачів, та інформація про стан і результати розгляду їхніх повідомлень.
З цим порталом зможуть у цілодобовому вільному режимі працювати як викривачі, так і служби запобігання корупції в різних органах.
З 1 січня 2020 року в Україні набув чинності закон про викривачів корупції. Серед іншого він вводить право викривачів на винагороду. Воно гарантується, якщо хабар або завдані державі збитки в 5000 і більше разів перевищують прожитковий мінімум для працездатних осіб, тобто фактично перевищує 10 млн грн.
Розмір винагороди визначає суд у межах 10% від хабара або завданих збитків. У той же час воно не може перевищувати 3000 мінімальних заробітних плат.
Закон звільняє викривачів корупції від юридичної відповідальності за повідомлення про можливі факти корупції, якщо вони виявилися помилковими. Повідомлення можна подавати анонімно. Такі сигнали підлягають розгляду, якщо вони стосуються конкретної людини, а також містять дані, які можуть бути перевірені.
Нагадаємо, що у 2020 році тільки СБУ викрила 536 корупційних злочинів. Їхніми учасниками були чиновники категорій "А" і "Б". З 90 кримінальних проваджень з чиновниками 64 отримали підозри в скоєнні злочинів. Для порівняння у 2019 році таких справ було 36. Усі вони так чи інакше пов'язані з вимаганням хабарів.