Розділи
Матеріали

Літа не буде. Чому скасування літнього часу для половини країни може стати головним болем

Уляна Купновицька
Фото: Gettyimages | Переведення годинника може стати головним болем

Парламент може відмовитися від переведення годинників уже в березні цього року.

Верховна Рада планує 19 березня розглянути в другому читанні законопроект щодо скасування переходу на літній і зимовий час в Україні (№4201). Про це повідомила депутат від партії "Слуга народу" Роксолана Підласа, заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку.

За її словами, якщо Рада встигне ухвалити законопроект у цілому до 25 березня, закон тут же вступить у силу і необхідності переводити годинник 28 березня не буде, країна стане жити за зимовим часом. Якщо виникнуть якісь проблеми з узгодженням законопроекту і Рада не встигне прийняти рішення, Україна переведе стрілки годинника ще двічі, але 25 жовтня — востаннє.

Серйозне питання

Уперше в Україні ввели перехід на зимовий і літній час у 1981 році. З тих пір постійно виникали дискусії про його доцільність. У жовтні 2011 року Верховна Рада затвердила перехід на постійний літній час. Але експерти і громадяни розкритикували це рішення, і незабаром все стало, як і раніше: протягом року годинник переводили двічі.

У 2018 році Європейський парламент виступив з ініціативою про припинення переходу на зимовий і літній час. Згідно з планом ЄС, саме 2021 рік має стати останнім із сезонними змінами часу, при цьому за державами-членами залишається право приймати рішення про свій часовий пояс. Але зміни повинні бути скоординовані між країнами ЄС, щоб не завдати шкоди економіці.

Наразі в ЄС існують три часових пояси:

  • західноєвропейський (-2 години від Київського часу) — в Ірландії, Великобританії, Португалії;
  • центральноєвропейський (-1 година від Київського часу) — у цьому часовому поясі живе основна частина Європи;
  • східноєвропейський — Україна, Болгарія, Кіпр, Естонія, Фінляндія, Греція, Латвія, Литва і Румунія.

Два роки тому Європейська комісія провела публічне онлайн-голосування: залишити чи ні переведення годинників. Участь у ньому взяли понад 4,6 млн осіб і 84% висловилися за скасування переходу на зимовий і літній час. 56% опитаних виступили за збереження постійного літнього часу, 36% — хотіли б жити лише за зимовим часом, 8% не визначилися з цього питання. При цьому саме зимовий час для країн Європи є "стандартним".

В Україні публічного голосування не проводили, депутати парламенту планують самостійно вирішити, за яким часом тепер будуть жити українці, — найімовірніше, слідом за Європою виберуть зимовий.

Бережімо біоритми

Автором законопроекту про введення на всій території України єдиного часу без переведення годинників виступив Руслан Стефанчук, перший заступник голови Верховної Ради. Він вважає, що перехід на літній або зимовий час негативно впливає на біоритми людини і не несе ніякої економічної вигоди.

"Реалії життя істотно змінилися і говорити про якусь економію не доводиться. У висновках Європарламенту, Національної академії наук України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України зазначається, що в переведення годинників немає жодного економічного обґрунтування. Не існує досліджень, у яких було б доведене енергозбереження", — заявив Стефанчук.

За його словами, 95% території України в межах єдиного часового поясу — UTC +2 і тільки Луганська і частково Донецька і Харківська області, а також незначна частина Закарпатської області в інших часових поясах.

"Тимчасова різниця між ними становить 68 хвилин. Тому ми можемо говорити, що фактично вся Україна в межах одного часового поясу", — сказав Стефанчук.

Але варто зауважити, що якщо Україна залишиться на зимовому часі, найгірше буде жителям східних регіонів. У літній період, до серпня, світанок у Харкові буде наступати приблизно о 3:30 ранку, а сонячний захід починатися близько 20:00. У Києва буде всього 20 хвилин фори, порівняно з Харківською та Сумською областями — схід ближче до 4 ранку і захід о 20:15. Тобто влітку в цих регіонах будуть майже "білі ночі", зате ввечері будуть швидко наступати сутінки. При цьому в Ужгороді, починаючи з жовтня, у зимовий період схід сонця буде починатися близько 8.30 ранку, а захід — приблизно о 17.00.

Це один з головних аргументів прихильників збереження дворазового переведення годинників, адже багато досліджень підтверджують, що для працюючого городянина важливіше світлий вечір, ніж ранок. Саме на другу половину дня, після роботи, припадає велика частина особистого вільного часу, у той час як ранок, як правило, присвячений домашнім клопотам та роботі.