Немає чим дихати. За рік Україна втратила 17 позицій у світовому рейтингу якості повітря

Згідно з даними звіту World Air Quality Report — 2020 року, Україна посідає 43 місце у світовому рейтингу забруднення повітря і 8-е в Європі. Роком раніше наша країна перебувала на 60-му місці по світу і на 13-му в Європі. Пандемія допомогла очистити повітря від шкідливих речовин багатьом країнам, а такі великі міста як Пекін, Чикаго, Лондон, Делі, Париж і Сеул змогли поліпшити якість повітря порівняно з 2019 роком на 11-17%. На жаль, Україна похвалитися цим же не може.

Шкідливий газ: викиди SO2

У кінці минулого року Центр досліджень у галузі енергетики та чистого повітря опублікував звіт про викиди діоксиду сірки у світі. Згідно з цими даними, Україна входить у трійку найбільших джерел викидів SO2 в Європі (на світовому рівні — у топ-25). І це незважаючи на те, що за останні кілька років Україна скоротила викиди від спалювання вугілля — одного з головних джерел утворення SO2.

За словами експерта громадської організації "Екодім" Марини Ратушної, головними джерелами забруднення повітря в країні є стаціонарні джерела — промислові підприємства, на них припадає 60% викидів забруднювальних речовин в атмосферу. 40% викидів надходять від пересувних джерел забруднення — транспорту.

"В окремих містах відсоткове співвідношення може бути іншим залежно від основного джерела забруднення. Саме від основного джерела забруднення повітря залежать і рішення щодо поліпшення його якості, — пояснює Фокусу Марина Ратушна. — Якщо це транспорт, то рішення має бути направлене на розвиток громадського транспорту, велоструктури і мікромобільності. У разі промисловості необхідно, щоб Верховна Рада України ухвалила законопроект "Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності". Реалізація законопроекту буде стимулювати підприємства модернізуватися і впроваджувати найкращі доступні технології, здійснювати безперервний моніторинг викидів з його миттєвою публікацією. І найголовніше — обсяги викидів будуть скорочуватися".

Наразі законопроект на доопрацюванні у профільному комітеті Верховної Ради.

"Уже зараз ми маємо невтішну статистику. За даними ВООЗ, Україна посідає п'яте місце серед європейських країн за рівнем смертності від хвороб, викликаних забрудненням повітря. Вплив забрудненого повітря на здоров'я людини не проявляється відразу, він має накопичувальний ефект і дає про себе знати через роки. Це серцево-судинні захворювання і захворювання легенів", — підкреслює експерт "Екодому".

Особливо вразливі діти. Пошкодження, викликані в дитячі роки забрудненням повітря, знижують максимальний рівень функціонування легенів у майбутньому.

Погода посилює: показники якості повітря падають

Крім небезпечних викидів, на якість повітря впливає погода.

"Погодні умови можуть впливати на те, що забруднювальні речовини, які є в повітрі, накопичуються, але не розсіюються. Цьому можуть сприяти туман, відсутність вітру, інверсія. Дослідження говорять, що під час туману концентрація забруднювальних речовин у повітрі може підвищуватися на 40-110%", — говорить Ратушна.

Як правило, тумани — супутники осені і саме в цей період столиця посідає топові місця в рейтингах міст з найбільш забрудненим повітрям у світі. Але, за словами Анни Денисенко, координатора системи моніторингу якості повітря ЛУН Місто Air, проблеми з якістю повітря в Києві фіксуються не тільки восени, а й навесні і навіть узимку.

"Навесні головна причина низької якості повітря в столиці — підпали сухої трави, стерні. Думаю, усі жителі Києва пам'ятають минулорічні пожежі в Житомирській області, а також біля Чорнобиля. У той період показники якості повітря падали. Крім цього, температурна інверсія впливає на розсіювання в атмосфері забруднювальних речовин", — говорить Денисенко.

Зазвичай верхні шари повітря холодніші за нижні, при інверсії — навпаки. У результаті холодне повітря повільніше йде вгору, а разом з ним біля земної поверхні залишаються і шкідливі речовини. Їхньому розсіюванню не сприяє і слабкий вітер, або повний штиль, а така погода може трапитися в будь-який час року.

Проблемний моніторинг

У січні 2021 року через погодні умови в Києві почався процес накопичення шкідливих домішок у повітрі. У Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезневського повідомили, що протягом 11-12 січня в деяких районах столиці рівень забруднення діоксидом азоту досяг 5-7 середньодобових гранично допустимих концентрацій. Всесвітня платформа моніторингу якості повітря IQAir зафіксувала ці показники і розмістила Київ у топ-20 міст з найбільш забрудненим повітрям, що викликало чималий ажіотаж серед українців. Але ці свідчення не є статичними, наприклад, 22 березня Київ за день змінив кілька позицій, перемістившись з 27 на 32 місце в цьому рейтингу.

"Наразі в Києві немає критичних перевищень показників шкідливих речовин у повітрі. Дані моніторингу Центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО) свідчать про те, що інформація в інтернеті про Київ, як про одне з найбрудніших міст світу, — абсолютний фейк. Обсерваторія регулярно — щодня, чотири рази на добу — робить забір проб повітря і вимірює концентрацію в ньому п'яти ключових забруднювальних домішок. По всьому Києву виміри робляться в 16 точках. Щотижня ці дані публікуються на сайті ЦГО та є надійними", — запевняє Фокус керівник Управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Возний.

Він підкреслює, що оцінка перевищення ГДК (гранично допустимих концентрацій) може показати реальний стан справ тільки за якийсь проміжок часу. Тобто неправильно робити будь-які висновки за даними одного конкретного датчика громадського контролю, який у певний момент часу вловив в атмосферному повітрі перевищення концентрації пилу. Адже повз нього в цей момент може просто проїхати вантажівка, піднімаючи пил у повітря.

За словами Возного, ЦГО фіксує середньорічне перевищення ГДК у Києві максимум у два рази. Ці показники він порівнює з Гельсінкі, де показники діоксиду сірки та діоксиду азоту в сезон активної роботи лазень і саун бувають перевищені в п'ять разів.

"На сьогодні в Києві працюють 16 стаціонарних постів Центральної геофізичної обсерваторії. Але дані з них у режимі онлайн побачити неможливо. Відбувається забір проб повітря, потім він перевозиться в спеціальну лабораторію, де і здійснюється вимір шкідливих домішок, — пояснює Олександр Возний. — За кордоном уже давно моніторинг якості повітря проводиться автоматично, за допомогою високоточних газоаналізаторів. Тепер і в Києві з'явилися два таких пости. Їх розмістили на Лівому березі, у Дарницькому і Дніпровському районі. І на це є дві причини. Перша — на території Дарницького району взагалі раніше не було жодного посту ЦГО. Друга — саме на Лівому березі розташовані промислові підприємства, які можуть бути джерелами забруднення повітря. Хоча всі ми знаємо, що джерелом найбільшого забруднення в столиці — майже 95% — є автомобільний транспорт".

Управління екології та природних ресурсів КМДА звернулося до всіх організацій, які розміщують інформацію онлайн про стан атмосферного повітря, щоб зрозуміти, які прилади вони використовують і яку методику застосовують для розрахунку Індексу забруднення. За словами керівника управління, існує досить багато приватних компаній, які сьогодні активно продають датчики вимірювання рівня забруднення повітря для використання в побуті. Як правило, вони досить примітивні і дають уявлення про якість повітря тільки за двома показниками PM2,5 і PM10, що уловлюють частки речовин діаметром 2,5 і 10 мкм.

"Людина може встановити такий датчик собі на підвіконня і підключити його до мережі інтернет. Дані з датчика потрапляють на сервери компанії-виробника, на підставі їх з невідомої нам методикою розраховується індекс забруднення і визначається рейтинг міста в загальному списку. Виходить такий собі промоушн обладнання із соціальним підтекстом", — упевнений Олександр Возний.

Як приклад він наводить IQAir — компанію з Швейцарії, яка виробляє системи для очищення повітря. У 2017 році вона почала продавати розумні пристрої для будинку AirVisual Pro, які аналізують якість повітря в приміщенні і на вулиці. Заміри з цих пристроїв передаються в спільну базу, обробляються і результат можна побачити в додатку або на сайті компанії. Крім обліку показань своїх пристроїв, компанія зазначає, що по всьому світу використовує дані місцевих урядових наземних станцій моніторингу та супутникові знімки. Що стосується Києва, розрахунки IQAir здійснюються тільки на базі показників датчиків приватних осіб, які купили і встановили їх у своїх будинках.

Як не задихнутися

На думку Олександра Возного, складно дихати в столиці буде влітку, коли смог почне концентруватися через високу температуру, високий тиск і повільний рух повітря. Як і інші експерти, він не виключає, що пікові показники забруднення повітря можуть проявитися навесні і восени, коли в приватному секторі спалюють суху траву і листя. Під час опалювального сезону місто активно задимлюють викиди ТЕЦ.

Тим, хто живе в епіцентрах забруднення повітря, поруч з тією ж ТЕЦ, фахівець радить використовувати системи побутового кондиціонування та очищення повітря, робити регулярне вологе прибирання, більше вживати рідини. Коли атмосфера насичена димом, наприклад під час горіння торфовищ, варто щільно зачиняти вікна й утриматися від прогулянок.

Є ще й інший шлях. Якщо поблизу є постійне джерело забруднення, можна звертатися до Держпродпотребслужби, яка може зробити заміри в санітарній зоні, і, якщо вони перевищують норму, притягти до відповідальності винуватця. Існує й Державна екологічна інспекція, яка робить перевірки на території підприємств і теж може накладати штрафи за порушення або навіть закривати їх.