Локдаун в Києві. Торгівля спецперепустками, пусте метро і битви за електросамокати

Через погіршення епідеміологічної ситуації з 5 квітня у Києві ввели суворий карантин. Метою локдауну, за словами мера столиці Віталія Кличка, є зниження мобільності населення, тому працівників офісів, студентів і школярів зобовʼязали перейти на дистанційну роботу і навчання.

Суворий карантин в Києві діятиме з 5 по 16 квітня, проте помʼякшення раніше можливе. Рішення щодо того, чи продовжувати жорсткі карантинні обмеження після 16 квітня, столична влада прийматиме через тиждень — з урахуванням статистики за рівнем госпіталізацій хворих COVID-19. Про це повідомив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.

"На понеділок (12 квітня — ред.) бачитимемо динаміку — або зростання, або спад захворюваності. В першу чергу нас хвилює рівень госпіталізації, рівень зайнятих ліжок з киснем. За результатами тижня прийматимемо відповідне рішення, що робити далі: продовжувати або зупиняти це 16 квітня", — сказав Поворозник.

Департамент транспортної інфраструктури КМДА вже видав 437 тисяч спецперепусток для користування громадським транспортом. Загалом перепусток надрукували півмільйона.

"Через велику кількість заявок ми у терміновому порядку додруковували додатково 100 тисяч спецперепусток. Сьогодні повинні видати ще 63 000 перепусток. Для того щоб всі, кому потрібні спецперепустки, могли їх отримати, працівники відповідальних структурних підрозділів та районних держадміністрацій працювали на вихідних. Всі, хто не отримав перепустку, отримають їх в понеділок або вівторок", — розповів Поворозник.

Він зазначив, що в першу чергу спецперепустки отримали медичні працівники, рятувальники, працівники комунальної, транспортної та соціальної сфер, працівники торгівлі та військові.

Чим загрожує квітневий локдаун

Весь громадський транспорт, наземний і метро — працюватиме за спеціальними перепустками пасажирів. Тобто, перевозити можна буде виключно співробітників підприємств критичної інфраструктури.

Заповненість транспортних засобів має бути щодня понад 50% від кількості сидячих місць. Таке саме правило працює і для пасажирських перевезень у передмістях Києва і міжміських рейсів усередині області.

Також в столиці з понеділка закрили до відвідування: школи і дитячі сади.

Що відбувається насправді

Незважаючи на бадьорі звіти КМДА, ситуація 5 квітня, у перший день локдауну склалася не найкраще. Для початку виявилося, що не всі, хто хотів отримати перепустку, їх отримали.

Так, Олексій Давиденко, у минулому — депутат Київради, а нині власник мережі магазинів "Медтехніка", розповів, з якими труднощами йому довелося зіткнутися, щоб отримати заповітні спецперепустки для своїх працівників. За його словами, його співробітники намагалися з середи, 31 березня (як тільки стало відомо про локдаун) домогтися у мерії інформації про те, як можна отримати заповітні спецперепустки. Інформація на сайті КМДА зʼявилася тільки через добу.

"Уже о 10 ранку пʼятниці ми подали документи як в електронному вигляді, так і за вказаною мерією адресою". — Чекайте результат!". Ось зараз на годиннику майже девʼять вечора неділі — завтра громадський транспорт тільки за перепустками. Результату немає! Ніхто навіть не передзвонив. Відповідь не дали, пропуски, природно, теж. З моменту оголошення про видачу спеціальних перепусток пройшло більше 4 доби", — зазначив Давиденко.

У підсумку 5 квітня він написав пост, в якому зазначив, що його співробітники спецпропуски так і не отримали, тому добиралися на роботу на таксі і особистим транспортом.

Подібними історіями багато поділилися і в коментарях: наприклад, працівники аеоропорту "Бориспіль", який продовжує працювати і в локдаун, і працівники приватних медустанов, які також не припиняють роботу.

Однак виявилося, що навіть ті, кого в КМДА називали "працівниками критичної інфраструктури", не змогли вчасно дістатися на роботу. В першу чергу через те, що вони повинні були забрати спецперепустки саме в понеділок, проте у транспорт їх не пускали навіть після предʼявлення документів.

Журналісти, які працювали в місті, зазначили, що проблема виникла і з пацієнтами, які страждають не від коронавірусу, але від інших хвороб: про них у коронавірусній "гарячці" влада призабула, як і про те, що цим пацієнтам теж потрібно добиратися до медустанов, незважаючи на локдаун і обмеження.

У Мережі зʼявилося відео, як медсестру Інституту раку в Києві висадили з автобуса, але довезли до місця роботи, де її чекала спецперепустка, на машині патрульних.

Ті, кому пощастило потрапити в метро, відрапортували, що вагони йдуть практично порожніми. Фактично, як зазначають у соцмережах — возять повітря.

До чого привів пошук альтернативних способів проїзду

Кияни, у яких не було можливості і причин отримати спецпропуск, але на роботу їхати їм все ж було потрібно, почали шукати альтернативні способи.

Найочевиднішим виявилося таксі. Ціни, як може засвідчити багато хто, зокрема автор статті, злетіли. Маршрут, який до локдауну коштував не більше 200 гривень, подорожчав удвічі, а то й утричі.

І така ціна тримається досі. До того ж у додатку зазначено, що "машин немає".

Ті, кому дозволяє здоровʼя і відстань, пересіли на велосипеди.

А ось за електросамокати вибухнула справжня битва.

Крім цього виявилося, що сервіс Uber Shuttle, яким багато хто користувався, щоб добиратися до місця призначення, призупинив роботу.

Щасливі володарі власних авто спробували дістатися до роботи самостійно. Однак Київ застиг у заторах і багато хто запізнився.

Зараз ситуація на дорогах дещо покращилася, проте незначно, і цей стан речей збережеться тільки до вечірньої години пік, коли всі, хто вперто проривався на роботу, з тим самим завзяттям почнуть свій шлях назад.

Також не варто забувати, що багато хто з тих, хто працює в Києві, живуть в області та передмісті, тому заторів варто очікувати і на всіх трасах, що ведуть зі столиці.

Реакція Нацполіції

Тим часом у Нацполіції відрапортували, що з 5 квітня поліцейські Києва посилили контроль за дотриманням громадянами правил карантину. І у складі мобільних груп спільно з співробітниками Муніципальної охорони та військовослужбовцями Нацгвардії проводять профілактичну роботу "з метою необхідності дотримання протиепідемічних заходів та здійснюють перевірку спеціальних квитків на проїзд у громадському транспорті".

Крім того, посилені мобільні групи правоохоронців контролюють, щоб транспорт не був переповнений. У випадку виявлення порушень поліцейські складають адміністративні матеріали. Як бачимо, це їм цілком вдалося, транспорт не тільки не переповнений, а навіть порожній.

Поліцейські також патрулюють лісопаркові зони та інші громадські місця, де можливе скупчення громадян. Також за допомогою гучномовця звертаються до перехожих і застерігають виконувати карантинні вимоги.

А вранці першого дня локдауну вже зловили першу порушницю, яка прямо на зупинці продавала спецпропуски. 18-річна дівчина повідомила, що замовила спецпропуски і довідки про працевлаштування в одній з лікарень столиці через Інтернет. Дівчина перерахувала 5000 гривень за перепустки та довідки, які потім перепродавали по 200 гривень за комплект. Частину вона вже встигла продати, інші перепустку поліція вилучила, дівчині загрожує термін до 2 років за підробку документів.

Що буде далі

3 квітня голова Держпродпотребслужби столиці Олег Рубан заявив, що роботодавців у Києві будуть штрафувати за порушення карантинних обмежень в офісах під час локдауну. Мінімальний штраф у цьому випадку становитиме 34 тисячі гривень. За словами чиновника, минулого тижня в Києві проводилася перевірка роботи організованих державних і приватних колективів. За її результатами зʼясувалося, що в більшості офісів обмеження не дотримуються.

"85% колективів працювали у повному обсязі, в приміщеннях не дотримувалися дистанції, режим носіння масок. Тому ми штрафуватимемо таких роботодавців мінімум на 34 тисячі гривень", — зазначив Рубан.

Він додав, що до порушників направлятимуть правоохоронців.

Крім цього, Києву загрожує введення жорсткого локдауну: зупинка транспорту, заборона на переміщення вулицями, комендантська година після 22:00.

Ситуацію в Києві також розглядатиме Верховна Рада. Найімовірніше, це відбудеться 6 квітня, повідомило високопоставлене джерело в МВС.

Джерело вважає, що ймовірність такого рішення висока. Причина — критична ситуація з ростом захворюваності COVID-19 в столиці.

Інше джерело — у Верховній Раді — зізналося, що ситуація розвивається дуже швидко. Заходи вживаються поспіхом.

"Ще тиждень тому цей сценарій ніхто не розглядав. Було засідання РНБО, і на цьому засіданні обговорювалася ситуація з ростом захворюваності. Рішення про додаткові обмеження для Києва визнали недоцільним. Питання знову було піднято 30 березня. І так, сьогодні почалася підготовка до розгляду ситуації в Києві Верховною Радою. Ймовірно, зараз можуть прийняти будь-які рішення. А Кличко зараз просто поквапився. Намагається перехопити ініціативу", — зазначає джерело.

"Можливість введення комендантської години передбачена законом, рішення приймає уряд", — сказав речник МВС Артем Шевченко.

А голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що не хотів би, щоб через епідемію коронавірусу в Україні ввели комендантську година. За його словами, ситуація з введенням комендантської години "досить непроста", Разумков пояснив, що для введення таких обмежень необхідне оголошення надзвичайного стану.

"Це відбувається за указом президента. Після цього — засідання Ради, це досить непростий процес. Мені б дуже не хотілося, щоб навіть через COVID-19 ми були змушені піти на такий захід", — сказав голова Ради.

Що робить президент Зеленський

Поки Київ намагається адаптуватися до локдауну і готується до комендантського часу, президент України Володимир Зеленський відбув з робочою поїздкою в Катар. До того ж не один: супроводжує його "численна делегація".

Причини такого несвоєчасного візиту озвучені досить розпливчасто, навіть сам президент їх до ладу не зміг сформулювати, відбувшись загальними фразами: "Головною метою мого візиту є переговори з керівництвом Держави Катар, зокрема з еміром Катару. Я вважаю, що підтримка високої динаміки політичного діалогу на вищому рівні між нашими країнами є важливою складовою майбутнього розвитку взаємовигідного партнерства. В останні роки нам вдалося значно активізувати співпрацю між двома країнами у різних областях. Однак знаю, що потенціал нашого партнерства значно більший. Тому переконаний, що мій візит у Катар надасть додаткового імпульсу поглибленню дружніх українсько-катарських відносин", — заявив Зеленський.

При цьому президент України подякував катарським партнерам за допомогу в евакуації літаками авіакомпанії Qatar Airways "громадян України з різних куточків світу у найскладніші часи пандемії 2020 року".