Лікарі полетіли. Як за рік втратити 66 тис. медиків і навіть не помітити цього

У щорічному звіті Центру Разумкова "Україна 2020-2021: невизначені очікування, несподівані виклики" є глава під назвою "Катастрофічна ситуація з медичним персоналом".

"За оцінками експертів, з початку минулого року Україну покинули понад 66 тис. лікарів і медичних працівників. Через пандемію коронавірусу в країні звільнилися ще майже 34 тис. медпрацівників, більшість з яких — пенсійного та передпенсійного віку", — йдеться у звіті.

- За даними Міністерства охорони здоровʼя України, станом на 1 січня 2020 року в країні не вистачало 33 707 лікарів і 35 тис. фахівців середнього медичного персоналу. За даними електронної системи охорони здоровʼя НСЗУ [Національної служби здоровʼя], з квітня 2020 року в Україні звільнилися понад 5 тис. лікарів спеціалізованої ланки, при цьому нових лікарів у системі зареєстровано лише близько тисячі".

Автори звіту зазначають, що значна частина медиків попрямувала до Польщі: у польське агентство з працевлаштування подали заявки близько 2 тис. лікарів і 3 тис. медичних сестер. Для залучення лікарів Польща пішла на безпрецедентні кроки. Сенат ухвалив Ковідний акт, відповідну поправку в закон про боротьбу з COVID-19, якою скасовується обовʼязкова нострифікація — підтвердження дипломів українських і білоруських лікарів.

Новина про темпи еміграції медиків у такі важкі часи шокувала громадськість. Фокус зʼясував, куди поділися десятки тисяч медпрацівників і чому цього ніхто не помітив.

Суперечність

Як виявилося, інформація, опублікована у звіті Центру Разумкова, зібрана з різних джерел, власного дослідження Центр не проводив. Говорячи про 66 тис. медпрацівників, котрі емігрували, автори звіту посилалися на статтю з популярного ЗМІ, проте в ній немає ні слова про експертні оцінки кількості медиків, котрі залишили країну.

"Можливо, статтю вже підчистили. Таке теж може бути. Але проблема з еміграцією медичних працівників існує", — говорить Фокусу Ольга Пищуліна, провідний експерт соціальних і гендерних програм Центру Разумкова. За її словами, визначення "залишили країну за минулий рік" приблизне. Адже перепису населення в Україні давно не було, офіційної статистики трудової міграції не існує. При цьому Ольга Пищуліна впевнена, що така кількість медиків реально могла покинути країну, можливо, емігрантів навіть більше.

Інформація, що через пандемію коронавірусу в Україні звільнилися ще майже 34 тис. медпрацівників, взята з повідомлення агентства УНН від 13 травня 2020 року. У ньому йдеться про те, що станом на 1 січня 2020-го розрив між штатними посадами і лікарями, які реально працювали на той момент, становив 33 707 осіб. Про звільнення 34 тис. медпрацівників говорило і керівництво МОЗ у кінці листопада минулого року. Але мова йшла про переміщення медиків всередині системи охорони здоровʼя: звільнилися — влаштувалися в іншу лікарню.

За даними Національної служби здоровʼя України, з квітня 2020 по лютий 2021 року кількість лікарів не зменшилася, а, навпаки, зросла. Станом на 1 лютого в системі НСЗУ зареєстровано 272 264 медики. З квітня минулого року і по лютий 2021-го звільнився 17 001 чоловік, при цьому додалося 23 567 працівників.

Труднощі еміграції медиків

У Польщі з прийняттям Ковідного акта, крім скасування обовʼязкового підтвердження диплома лікарям, тим, хто лікує хворих на коронавірус, вдвічі підняли зарплати — до 12-15 тис. злотих (близько 88-110 тис. грн). Можна припустити, що такі умови могли спокусити українських медиків, проте Ковідний акт ухвалили лише в кінці 2020 року, що ставить під сумнів такий мотив масової еміграції з України, адже інші європейські країни вимоги щодо працевлаштування іноземців залишили незмінними.

Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, упевнений, що змінити країну проживання для медиків не так просто. Наприклад, у Німеччині, щоб працювати лікарем, буде потрібно не менше двох років для вивчення німецької мови на достатньому рівні, який підтверджується складанням іспитів для отримання відповідного сертифікату. Далі йде нострифікація диплома: якщо знань лікаря не вистачає, йому доведеться довчитися. Процес нострифікації займає не менше року, а й після неї лікар не відразу зможе працювати самостійно, для початку йому доведеться побути помічником німецького колеги.

"Ми оцінювали період часу, який необхідний, щоб реально почати працювати лікарем у Німеччині, — це близько шести років. Відповідно, говорити про те, що українські лікарі схильні до трудової міграції, неправильно. Якщо лікар приймає для себе рішення працювати в якійсь іншій країні — це вже фактично тривала еміграція, на неї не впливають якісь короткочасні фактори по типу економічної кризи або пандемії", — вважає експерт.

Спрощеної процедури працевлаштування немає ні у Франції, ні в Чехії. Та й в Польщі навіть при скасуванні нострифікації вільне володіння мовою залишається обовʼязковим. Більше того, просто приїхати в Польщу і розіслати медустановам резюме не вийде. Дозвіл на роботу має спочатку узгоджуватися з лікарнею, яка бере на себе відповідальність працевлаштувати лікаря-іноземця. Тому прикладів такого працевлаштування не дуже багато.

За даними польського міністерства розвитку, праці та технологій, за 2020 рік у країні працевлаштувався 41 лікар з України, у 2019 році — 24. І тільки 11 українських медсестер знайшли роботу в Польщі у 2020-му і 10 — роком раніше. При цьому, за інформацією міністерства охорони здоровʼя Польщі, опублікованій у кінці січня поточного року, за спрощеною процедурою працевлаштувалися тільки два українські лікарі. У цілому на сьогодні в Польщі працюють 1 594 лікарі-іноземці, з яких 550 — українці.

Українська медицина і відтік кадрів

За словами Сергія Кубанського, голови Київської міської профспілки працівників охорони здоровʼя, 66 тис. медпрацівників фізично не могли покинути країну за минулий рік, адже через локдаун довгий час були закриті кордони.

"Для профспілки важливі цифри відтоку кадрів тому, що чим менше залишається працівників у сфері охорони здоровʼя, тим більше збільшується навантаження на персонал, що залишився, і важливо, як ним будуть компенсувати їхню працю. Відповідно, ми щороку випрошуємо офіційні дані в Державного центру медичної статистики МОЗ. Вони свідчать про те, що із системи охорони здоровʼя у 2020 році пішли 6075 лікарів і 22 695 молодших спеціалістів (медсестри, фельдшери, лаборанти), — говорить Фокусу Кубанський. — Відтік кадрів з установ Міністерства охорони здоровʼя дійсно був. За нашими оцінками, він становив 29-30 тис. чоловік. Але це не говорить про те, що всі вони поїхали працювати за кордон. Цілком можливо, що люди перекваліфікувалися або пішли в приватну медицину, яка сьогодні стрімко розвивається".

Голова профспілки, посилаючись на оцінки Міграційної служби та Державної служби зайнятості, розповів, що складну процедуру працевлаштування за кордоном щорічно проходять не більше 30 українців.

"При цьому проблема відтоку кадрів є, але не через пандемію, а через настання другого етапу медреформи, у результаті якої велика кількість лікарів потрапила під скорочення. Державі необхідно приймати рішення в закритті цих штатних прогалин, тому що надання медичної допомоги населенню — це питання національної безпеки", — підкреслює Сергій Кубанський.

Лікарі їдуть з України? Не вперше

Українців не вперше лякають тим, що вітчизняна медицина ризикує залишитися без кваліфікованих кадрів. У 2018 році в ЗМІ зʼявилася інформація про те, що за останні кілька років з країни виїхали 70 тис. медпрацівників. Про це, зокрема, заявляла Ольга Богомолець, тодішній голова парламентського Комітету з питань охорони здоровʼя. Вона прогнозувала, що в найближчі роки ще 50 тис. медиків покинуть Україну. Коли журналісти поцікавилися в Богомолець джерелом цих даних, та послалася на підрахунки профспілок. При цьому жодна профспілка цю інформацію не підтвердила, оскільки статистики про тих, хто виїхав в інші країни, просто немає.

Пізніше все ж зʼясувалося, що цифри взяли з даних Держкомстату за 2016 рік. Мова в дослідженні йшла про те, що з 2014 по 2016 рік з медустанов звільнилися 66 тис. чоловік. До цього числа увійшли ті, хто потрапили під скорочення та вийшли на пенсію, а також ті, хто розчарувався в професії і хто вирішив шукати роботу за межами України. Чому Ольга Богомолець поставила знак рівності між усіма звільненими і трудовими мігрантами, невідомо.

Цього року її приклад наслідував народний депутат від партії "Опозиційна платформа — за життя" Олександр Качний. У кінці березня він оповістив своїх підписників у Facebook: "За офіційною статистикою, з початку минулого року з України виїхали майже 70 тис. лікарів і медичних працівників (реальні цифри, ймовірно, у рази більші)".

Розчарування

Втім, маніпуляції політиків не скасовують наявність серйозних проблем у медицині. Студенти-медики зазначають, що їм складно придумати собі мотивацію працювати за фахом.

"Починаючи з четвертого курсу, багато студентів йдуть працювати молодшим медичним персоналом для отримання навичок і досвіду. Наразі за пʼять добових чергувань на місяць вони отримують 2 тис. грн, — пояснює Фокусу Дарина Романченко, студентка медичного університету ім. Богомольця. — Якщо ти хочеш працювати і заробляти гроші, то необхідно знайти, як мінімум, три таких роботи, ще й уміти їх поєднувати".

Романченко зазначає, що через це студенти часто йдуть працювати не за фахом, влаштовуючись офіціантами, адміністраторами, таксистами. У багатьох з часом бажання повернутися в медицину відпадає, адже на зарплату медика зазвичай нелегко прожити.

"Щоб у професії реально заробляти, треба відкривати свою приватну практику, а далеко не всі студенти можуть нашкребти для цього стартовий капітал. Приблизно 20% студентів відмовляються від професії ще на етапі навчання, — констатує Дарина Романченко. — Наша медицина на високому рівні, але в галузі дуже низькі зарплати, тому багато хто просто змінює сферу діяльності".