Наш Лас-Вегас. Що потрібно, щоб Україна стала лідером ігрової індустрії в регіоні

Найдорожча ліцензія у світі

У липні минулого року був ухвалений закон про легалізацію грального бізнесу. Як ви вважаєте, чи могла Україна раніше прийти до легалізації і що затягувало ухвалення закону?

— Звичайно, Україна могла набагато раніше прийти до ухвалення цього закону. За 11 років було кілька поштовхів до легалізації грального бізнесу.

Власне в законі про заборону грального бізнесу від 2009 року було зазначено, що протягом трьох місяців необхідно запропонувати Кабінету міністрів проект, спрямований на врегулювання цієї сфери. Але три місяці затяглися на 11 років. Перший поштовх стався у 2012 році перед чемпіонатом Європи з футболу. Були проекти, пропозиції, але далі їхнього розгляду справа не пішла.

2014 рік — другий поштовх. До Кабінету міністрів подали три законопроекти: про букмекерство, про лотерею та окремий — про казино. Але в день голосування ці законопроекти зняли з порядку денного. І вийшла унікальна історія: під ці законопроекти вносилися правки до Податкового кодексу, і коли законопроекти, що стосуються ігрового бізнесу, були зняті з голосування, правки в податковий кодекс все ж внесли. Вийшло, що податки є, а бізнесу немає.

Третій важливий поштовх стався в 2019 році: ухвалення закону про легалізацію грального бізнесу. Але фактично легалізація все ще триває. Зараз законом затверджена нормативно-правова частина організації бізнесу, тепер залишилося доопрацювати практичні моменти, щоб вже всі оператори та гравці змогли комфортно почуватися. Фінальний етап — це закон про оподаткування.

Ви маєте на увазі законопроект, що передбачає зниження ставок оподаткування для організаторів азартних ігор і лотерей. Які головні тези цього законопроекту, і на якому він етапі зараз?

— На жаль, 3 червня Верховна Рада не проголосувала за ухвалення цього законопроекту. Його повернули на доопрацювання, буде розглядатися вже восени. А поки ми залишаємося з тим оподаткуванням, яке діє зараз.

Зараз податок на виграш з гравця Податковим кодексом передбачена загальна ставка 19,5% (18% + 1,5% військовий збір). Уявіть, ви робите ставку на матч 1 000 грн, коефіцієнт 1,05. Ви перемагаєте і повинні отримати свій приз у розмірі 1 050 грн. Але ні, на руки ви отримаєте 845 грн — менше, ніж навіть ставили спочатку. Це несправедливо щодо гравця. Податку на виграш з гравця немає у багатьох країнах, таких як Великобританія, Данія, Бельгія, Німеччина, Болгарія — цей список можна продовжувати і продовжувати. Тільки в країнах пострадянського минулого лишився цей пережиток. Законопроект 2713-Д пропонує обкладати податком виграші з 48 тис. грн, цього буде не зовсім достатньо, але потрібно хоча б з чогось починати. Гравець має звикнути грати у локального організатора азартних ігор.

Наразі законом передбачений податок на прибуток підприємства — 18% і плюс спеціальний податок на гральний дохід, розміром 18% для букмекерів і казино, 10% для операторів ігрових автоматів. 2713-Д пропонує уніфіковану ставку податку для всіх 10%.

І третій прихований податок — це потрійні виплати за ліцензію на букмейкерство, онлайн-казино та ігровий автомат, до введення в дію державної системи онлайн-моніторингу. 2713-Д пропонує скасувати потрійну оплату.

Прийняття законопроекту 2713-Д важливе як для українських, так і для іноземних інвесторів. Зміни в обкладанні податком дозволять повноцінно запустити сферу азартних ігор.

Цьогоріч компанія "Паріматч" вже отримала ліцензію, заплативши якраз потрійну оплату. Розкажіть про процедуру отримання і наскільки вона була складна?

— Поки в Україні ліцензія на букмекерство найдорожча в світі. Ліцензія на проведення азартних ігор у казино коштує 30 тисяч мінімальних заробітних плат, але до введення в експлуатацію системи державного онлайн-моніторингу ця цифра збільшується втричі, тобто 90 тис. мінімальних заробітних плат. Виходить 540 млн грн розбивається на рівні платежі терміном на пʼять років. Ліцензія на ігрові автомати значно менша, приблизно 45 млн грн.

Наша компанія була першою, хто подав документи на отримання ліцензії. Особливих труднощів не було, лише деякі непорозуміння в заповненні форм. Ми, так би мовити, йшли за приладами — закон ухвалили, а як заповнюються заявки, незрозуміло. Ми думали, що з першої спроби не отримаємо ліцензію, адже не було ніяких розʼяснень до оформлення необхідної документації, а це величезна купа паперу — три пакети документів із 800 сторінок. Але все пройшло успішно.

Ви були членом Робочої групи при Кабміні з розробки нормативно-правових актів. Розкажіть, що ще необхідно або чого не вистачає поки в законі, щоб вже завтра відкрилися букмекерські контори, гральні будинки?

— Бізнес уже може працювати. Для того щоб працювати легально, є закон. Уже ухвалили перелік грального обладнання, перелік органів сертифікації. Але щоб бізнес і їх гравці почувалися комфортно, необхідно ухвалити закон про зниження податкової ставки. Крім цього повинна зʼявитися система державного онлайн-моніторингу — головне програмне забезпечення, що контролює оператора, який в реальному часі надсилає інформацію про ставки, гравців, про суми, виплати тощо. Це те, завдяки чому буде вираховуватися спеціальний гральний податок. І поки цього онлайн-моніторингу немає, є потрійна оплата за ліцензію.

Також у законі є дві правки щодо формування комісії з азартних ігор, які заперечують одна одну. В одній правці сказано, що комісія формується на підставі конкурсу вищого корпусу державної служби. Ця комісія формує кандидатів, а затверджує їх тільки Кабінет міністрів. А друга правка говорить, що членів комісії вибирає комісія, в яку входять пʼять членів, призначені профільним комітетом Верховної Ради. І ці правки обидві в законі й заперечують одна одну. І це питання необхідно вирішити.

Ви також є членом Консультаційно-експертної ради при КРАІЛ. Що це за орган, яка його функція?

— Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей — головний регулятор бізнесу. Комісія видає ліцензії, контролює, формує політику ринку. Для операторів грального бізнесу це головний орган.

При цьому органі створений Консультаційно-експертна рада, в неї входять експерти, які своїми рекомендаціями допомагають Регулятору покращувати свою роботу. Як один з прикладів роботи КЕР, нами були розроблені "Принципи відповідальної гри" і передані в КРАІЛ на затвердження.

КРАІЛ анонсувала появу картки гравця. Що взагалі це таке і на що спрямована ця ініціатива?

— Це такий незвичайний внутрішній документ. Коли гравець заходить в казино вперше, він повинен пройти процедури верифікації та ідентифікації. Підтвердити свій вік — старше 21 років, дієздатність, відсутність лудоманії та інше. І щоразу, відвідуючи казино, гравцеві знову потрібно проходити ці процедури. А картка гравця усуває вторинні верифікацію та ідентифікацію. Документ передбачає цифрову фотографію і необхідні дані.

Також я вважаю, що необхідно більше конкретизувати картку гравця в онлайні, куди гравець буде предʼявляти, що він уже верифікований, у нього є пароль, код. Картка йому особливо не потрібна для того, щоб грати онлайн.

Картка гравця — це більше офлайнова історія.

Уникнути потрійного оподаткування

Ви працювали в сфері азартних ігор ще до їх заборони, розкажіть, яким був цей ринок у 2009 році?

— Раніше гральний бізнес був врегульований хаотичними нормативно-правовими актами. Не було центрального органу, який регулює цю галузь, а організатори отримували не одну, а аж дві ліцензії. Спочатку на організацію та утримання гральних закладів і тоталізаторів видавали ліцензії місцеві органи влади, з 2006 року Міністерство фінансів стало ліцензіатом із букмекерської діяльності у сфері азартних ігор. При цьому отримання ліцензії в органів місцевої влади не скасували. Так, працювати, маючи ліцензію від Мінфіну, було можна, але якщо приходили чиновники місцевих органів влади — вимагали ще й наявність своєї ліцензії. Оператори отримували обидві ліцензії, щоб не виникало ні в кого питань. Плюсом до всього було ще й патентування. Гральному закладу видавався гральний патент, який обовʼязково клеїли на касу, а так само на кожен ігровий автомат теж клеївся відповідний патент.

Яке майбутнє у грального бізнесу в Україні? Коли прийдуть іноземні інвестори і які ризики їх можуть очікувати в Україні?

— Чекати іноземних інвесторів однозначно варто після ухвалення податкового законопроекту. Поки в нас виходить три приховані податки: потрійна оплата за ліцензію, податок на прибуток підприємства та спеціальний гральний податок. В Європі діє невелика плата за ліцензію порівняно з нами, €50-200 тис., а основний дохід йде від податку на прибуток. Зрозуміла податкова політика прискорить прихід іноземних інвесторів.

Чи може через 5-10 років зʼявитися в Україні власний "Лас-Вегас"?

— У нас для цього є всі умови. З одного боку в нас Туреччина, де, крім як ставок на собачі перегони, азартні ігри заборонені. З іншого — Польща, де є проблеми з ПДФО, тому поляки грають на міжнародних сайтах. Білорусь — наш конкурент, у них й умови лояльні для грального бізнесу, і податки значно нижчі за наші. Але ми цілком можемо позмагатися за гравців, якщо законопроект 2713-Д ухвалять. Важливо також розуміти, що гральний бізнес — це не тільки про ставки й ігри, це ще інфраструктура та розвиток туристичних зон. І до створення умовного "Лас-Вегаса" необхідно підходити комплексно, разом із профільними організаціями та громадськістю.

Уже скоро відбудеться Євро-2020, розкажіть, яким чином формуються букмекерські прогнози?

— Букмекерство — це вища математика. Прогнози формуються з безлічі різних фактів. Враховується буквально все: починаючи від сили команди, статистики ігор, погодних умов, де грають, який склад команди, менталітет, як грає гравець при конкретному тренері, здоровʼя гравців — це все аналізується і прораховується. Це розумова праця і з боку букмекерів, і з боку гравця, який так само збирає статистику, роблячи ту чи іншу ставку.

Ви вже знаєте, хто буде у фіналі чемпіонату Європи з футболу?

— Знаю точно, що Україна буде в півфіналі.