Олександр Омельченко залишив яскравий слід у житті столиці, зумівши змінити вигляд міста.
25 листопада на 83 році життя помер Олександр Омельченко, ексмер Києва. 18 листопада його госпіталізували з коронавірусом, за словами Віталія Кличка, у тяжкому стані, зі значним ураженням легень.
Олександр Омельченко – довгожитель київської політики. З усіх градоначальників столиці він пробув на цій посаді найдовше: як мер – сім років, як голова КМДА – десять, із 1996-го по 2006 рік. Програвши вибори Леоніду Черновецькому у 2006 році, Омельченко не пішов із політики: вже наступного року став депутатом Верховної Ради й очолював Комітет із питань державного будівництва та самоврядування, а у 2015-му Омельченко перебазувався до Київради, де був головою фракції "Єдність" і одним із заможних депутатів.
Найбільший слід цей політик залишив у Києві – за тривалу каденцію як градоначальник він змінив вигляд міста, і далеко не завжди на краще. Деякі ініціативи Олександра Омельченка кияни й досі згадують незлим тихим словом.
Транспортні нововведення
За підсумками 2020 року Київ увійшов до десятки міст із найінтенсивнішими заторами, за версією міжнародного рейтингу Traffic Index. Київські водії, які в середньому проводять у заторах 207 годин або більше восьми днів на рік, повинні дякувати за це, зокрема, й Олександру Омельченку, оскільки до нинішньої ситуації призвели, зокрема, і його рішення.
Насамперед це стосується змін у роботі громадського транспорту. У 1990-х мережа комунального транспорту скорочувалася, і на його місце прийшли маршрутки. Спочатку це були "Газелі", потім вони перестали давати собі раду з пасажиропотоком, і тоді з'явилися "Богдани", автобуси Черкаського автозаводу. До середини 2000-х бум маршруток у Києві досяг піку – у місті курсувало понад 1,5 тис. автобусів на 300 маршрутах. Як тоді, так і зараз якість сервісу в них залишається низькою. Окрім того, цей вид транспорту нерідко стає учасником ДТП.
Неоднозначним рішенням Олександра Омельченка стало різке скорочення трамвайної мережі в столиці. Зокрема, у центрі міста скоротили 12 трамвайних маршрутів, закрили два депо, а також розібрали понад 60,6 км колій, у тому числі у 2004 році – і трамвайну колію на мосту Патона, який з'єднував мережі на правому та лівому берегах столиці. Міський голова аргументував це тим, що видалення трамваїв скоротить навантаження на міст і продовжить термін його експлуатації. Наразі урбаністи називають це рішення одним із найневдаліших, оскільки трамваї – вид транспорту, безпечний для довкілля, і в європейських містах ці мережі навпаки активно розширюють.
Наприкінці 2020 року Віталій Кличко оголосив про плани реконструювати міст Патона, і незабаром громадська організація "Урбаністична рада Києва" запропонувала насамперед відновити трамвайні колії – це буде добре як із погляду екології, так і пасажирських перевезень, оскільки інші види транспорту не можна порівняти з трамваями з ефективності.
Геній забудови
За освітою Олександр Омельченко – будівельник. У 1960-х він закінчив Київський будівельний технікум, а згодом інженерно-будівельний інститут. До кар'єри чиновника Омельченко працював у "Головкиївміськбуді" та "Держбуді", був директором комунального підприємства "Київреконструкція". Тому на посаді градоначальника він приділяв багато уваги питанням забудови — і не завжди на користь міському простору.
Одне з найскандальніших рішень Олександра Омельченка — знищення Сінного ринку неподалік київського цирку. Цю пам'ятку радянського модернізму продали компанії-забудовнику за 8 грн. Комплекс будівель зруйнували, а на його місці збудували висотний житловий комплекс.
Ще один помітний слід Олександра Омельченка в міському просторі – будівля на Подолі, що отримала назву "будинок-монстр". Дозвіл на його будівництво Київрада видала у 2005 році, і активні городяни почали протестувати вже тоді. Адже на вулиці Нижній Вал планувалося збудувати восьмиповерхову будівлю, яка закриває вид на історичну забудову району. Проте протести не допомогли – наступні градоначальники продовжували договір оренди цієї ділянки, а забудовник у процесі надбудував ще кілька поверхів. Ця історія тепер триває в судах: КМДА позивається до забудовника, вимагаючи знизити поверховість масивного будинку.
Також саме Олександру Омельченку всі завдячують нинішнім виглядом Майдану Незалежності – головній площі країни. Його реконструкцію розпочали у 2001 році, завдяки чому з'явилися торгові будівлі "Глобусу" та безліч скульптурних композицій. Фахівці називають архітектурний комплекс Майдану яскравим прикладом кітчу епохи "дикого капіталізму", а деякі його елементи удостоїлися власних прізвиськ. Наприклад, статую архангела Михайла, покровителя Києва, городяни називають "Бетменом" за чорні крила, а монумент жінки-України — "синьою тіткою з вінком".
На захист Олександра Омельченка варто зазначити, що він активно займався відновленням церков. Зокрема, при ньому було реконструйовано Михайлівський і Успенський собори, відреставровано комплекс Аскольдової могили.
Держава неодноразово демонструвала, що цінує мера столиці: Олександр Омельченко був заслуженим орденоносцем. Йому надали звання Героя України, нагородили трьома орденами князя Ярослава Мудрого, Почесною відзнакою Президента України, а також він має статус почесного громадянина Києва.
Незаконослухняний городянин
Олександр Омельченко мав кілька хобі, і серед них – захоплення машинами. За даними руху "Чесно", він задекларував шість автомобілів, зокрема й елітних. Не менш відомий Омельченко й гучними ДТП. Перше сталося у 2009 році, коли ексмер їхав із Конча-Заспи до Києва та на переході на смерть збив пішохода. Наступний інцидент – уже у 2015 році – теж був зі смертельним наслідком: автомобіль Омельченка збив на переході жінку, яка померла від отриманих травм. Роком пізніше, влітку 2016-го, автомобіль Омельченка зіткнувся з вантажівкою, але цього разу обійшлося без потерпілих.
Після першої ДТП тодішній глава МВС Юрій Луценко обіцяв неодмінно покарати винуватця, проте у 2010 році справу закрили. 2015 року під домашній арешт потрапив водій ексмера, який у день аварії нібито був за кермом. Роком пізніше йому оголосили покарання у вигляді умовного терміну. Припущення преси про те, що за кермом був Омельченко, сам він називав провокацією та неправдою. І навіть після цих інцидентів продовжував керувати автомобілем.