Медреформа-2022: скільки коштує підняти зарплату медикам і чому закриватимуть пологові будинки

Два роки тому експерти у сфері охорони здоров’я, як і пересічні українці загалом, уважно слідкували за реалізацією медреформи. Пандемія кардинально змістила акценти і заполонила собою увесь інформаційний простір, але зміни в системі так чи інакше продовжуються. Міністерство охорони здоров’я анонсувало плани на 2022-й.

Реформа медицини в Україні: що буде з маленькими лікарнями в регіонах

Наприкінці минулого року міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко під час міжнародного форуму "Корея-Україна" озвучив, що наступним етапом мед­реформи стане формування госпітальної мережі на рівні областей. Ідеться про територіальне об’єднання медичних закладів задля підвищення їхньої ефективності.

Маленькі лікарні у селищах, які не можуть надавати якісні послуги, планують перепрофілювати (на їхній основі організують роботу реабілітаційних центрів чи хоспіси), а зекономлені кошти вкладати у розвиток централізованих медичних центрів. Порядок створення госпітальних округів Кабмін затвердив ще в 2019 році, а в 2020-му визначив перелік опорних лікарень в усіх регіонах країни. Але не всюди ініціатива просувається однаково динамічно. У багатьох областях процес формалізовано, реальних змін у роботі медзакладів не відбувається.

Утім, є приклади і реальної роботи. Наприклад, у Львові, який входить до Львівського госпітального округу, всі лікарні реорганізували в три медичні об’єднання, кожне з них надає спеціалізовану допомогу.

Зарплата медиків зросте: базова у лікарів – 20 тисяч, у середнього медперсоналу – 13,5

У бюджеті-2022 передбачено кошти для встановлення базового рівня заробітної плати лікарям у розмірі 20 тис. грн, та 13,5 тис. грн — середнім медичним працівникам. Також, за словами Ляшка, в наступні два роки МОЗ сфокусується на технічному переоснащенні закладів охорони здоров’я. На це орієнтовно потрібно 17 млрд грн, хоча держава готова покривати лише закупівлю дорого обладнання. Все інше лягає на плечі місцевої влади, яка повинна шукати гроші на оновлення інфраструктури.

У будь-якому випадку розвинена госпітальна мережа — це наступний рівень для системи охорони здоров’я країни. Поки що медреформа для більшості громадян асоціюється з укладанням лікарнями договорів із Національною службою здоров’я України (НСЗУ), яка фінансує медичне обслуговування населення через програму медичних гарантій.

Медреформа-2022 та Програма медичних гарантій: рекордний бюджет

У бюджеті на 2022 рік на програму медичних гарантій (ПМГ) заклали рекордну суму — 157,3 млрд грн.

До 5% ВВП, як це повинно бути за законом про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення, витрати все одно не дотягують: так, у 2020 році номінальний ВВП у країні становив 4194,1 млрд грн, тобто медична галузь мала б отримати мінімум 210 млрд грн.

До речі, минулого року Мінфін запропонував скасувати норму, за якою 5% ВВП має йти на медицину. За словами народної депутатки Ольги Стефанішиної, якщо таке рішення дійсно приймуть, то це тільки погіршить якість медичної допомоги в Україні. Втім, парламентарі пропозицію не підтримали.

Більше того, з кожним роком обсяг коштів на медицину зростає.

Для порівняння: в 2021-му на ПМГ виділили 123,5 млрд грн, а в 2019-му зведений бюджет на всю систему охорони здоров`я складав всього 95,8 млрд грн.

"Ці плюс 33,8 млрд грн [на які зросло фінансування за рік] дозволять підвищити тарифи за найважливішими напрямками", — підкреслює у розмові з Фокусом Тетяна Бойко, заступниця голови НСЗУ. У цьому році медична допомога при пологах становить 15 тис. грн замість 10 тис. грн, у складних неонатальних випадках тариф збільшився зі 113 тис. грн до 135 тис. грн. За лікування онкогематологічних хвороб НСЗУ платитиме лікарням 74 тис. грн замість 54 тис. грн, а за радіологічне лікування — 51 тис. грн, тоді як торік це коштувало 36,5 тис. грн.

Зросли в цьому році тарифи і на дорослу хіміотерапію: з 26 тис. грн до 35 тис. грн. В українських пацієнтських організаціях кажуть, що для лікування цього все одно недостатньо. Наприклад, препарат "Авастін" коштує 33 тис. грн за флакон, а "Адцедріс" — 60 тис. грн за флакон. Як пояснює Тетяна Бойко, окрім ПМГ в Україні існує окрема програма закупівлі ліків, якою займається держпідприємство "Медичні закупівлі".

"Дійсно, [в онкології] є дороговартісні ліки, але частина з них закуповується за рахунок держави і централізовано розподіляється між медичними закладами", — пояснює заступниця голови НСЗУ. Втім, навесні минулого року, коли "Медичні закупівлі" оголосили тендер з нозології "Доросла онкологія", пацієнти закидали держпідприємству, що воно не закуповує той же "Авастін". Тоді в ДП пояснили, що перелік препаратів формує виключно МОЗ, і це питання до них.

Тариф на хіміотерапію від НСЗУ також включає в себе амбулаторну та стаціонарну медичну допомогу, лабораторні дослідження, необхідну медикаментозну терапію тощо.

Доступна медицина. Немає пацієнтів — немає грошей?

У 2022 році підвищуються не тільки тарифи на медичні послуги, а й посилюються вимоги до медзакладів, які контрактує НСЗУ. Як пояснюють у державному органі, якщо лікарня надає замало послуг пацієнтам, то отримати фінансування від держави не вдасться.

Як працюють нові правила, можна побачити на прикладі пологових відділень. Мінімум, який дозволяє їм підписати договір із НСЗУ, — це 150 пологів у 2021 році. При цьому 27 лікарень в Україні за весь минулий рік прийняли менше десяти пологів. У Переяславській багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування, яку законтрактували, з квітня було всього дві породіллі. В той же час окремі пологові будинки надавали послуги у значно більших об’ємах: у Мукачівській районній лікарні тільки з квітня по жовтень нараховується 1263 пологів.

За словами Тетяни Бойко, якщо медичний заклад рідко надає певну допомогу, то спеціалісти втрачають кваліфікацію, а це може бути небезпечним для пацієнтів. У тому випадку, коли послуга не затребувана у громаді, лікарні слід подумати про те, щоб перепрофілювати відділення, або шукати кошти для його фінансування на місцевому рівні. Однак якщо в лікарню, у якої не буде договору з НСЗУ, все ж привезуть пацієнтку для пологів, то медзаклад зможе отримати певні кошти за це через інші пакети, додає Бойко.

Сьогодні НСЗУ контрактує первинну (сімейні лікарі, терапевти) та вторинну (спеціалізована допомога) ланки. Наступним етапом стане фінансування третинної, тобто високоспеціалізованої медичної допомоги. Але в 2022 році, як пояснює представниця НСЗУ, цього не станеться, оскільки підготовча стадія ще триває. Договори з такими центрами, як Інститут хірургії та трансплантології ім. Шалімова, Інститут серця, Інститут отоларингології ім. Коломійченка планують підписувати з 2023-го. Однак уже цього року деякі з них можуть потрапити до пілотного проєкту НСЗУ.