Ми створюємо нову історію Житнього ринку, – Євгеній Шевченко

Як справи у Житнього, пане Євген. Чи не очікує його доля Сінного ринку?

Ми цього не допустимо, звісно. Так, останні роки на Житньому ринку було відсутнє стабільне керівництво. Директори змінювалися щороку. Це не давало можливості працювати ефективно: відновлювати інженерні мережі та технологічне обладнання, проводити роботи з упорядкування. Коли в жовтні 2021 року мене призначили на цю посаду, ситуація була доволі сумна – фасад зафарбований графіті, дах та деформаційні шви будівлі потребували ремонту. Нагадаю, що будівлі ринку понад 40 років. Утримання підприємства вимагало шалених коштів, тож ще восени 2021 року ми зробили аудит витрат, зменшили штат співробітників відкоригували службові обов’язки співробітників. Наступним кроком провели аудит тарифів та моніторинг мереж електропостачання та водопостачання – виявили стихійні необліковані підключення та протікання, які за декілька останніх років призводили до збитків підприємства. Ці начебто прості кроки допомогли підприємству зменшити щомісячні витрати на суму понад 300 тис. грн.

Війна завадила багатьом планам, але за рік зроблено багато адміністративної роботи, на яку в попереднього керівництва часу не вистачило. Ми починали взагалі з елементарного – із визначення меж земельної ділянки та присвоєння кадастрового номеру в Державному земельному кадастрі. Потім демонтували застарілі рекламні конструкції та вивіски з фасадів будівлі, прибрали графіті, відновили деформаційні шви. Намагалися покращити зовнішній вигляд будівлі ринку. Із підвальних приміщень ми вивезли понад 450 куб.м сміття, прочистили каналізаційні мережі. Облагородили прилеглу територію з літнім майданчиком, оновили вуличні торговельні павільйони для зручності продавців.

Але ж візуально зміни поки не дуже помітні, бо навколишня територія аж проситься до прибирання з мийними засобами.

Розумію. Історично склалася ситуація, що на прилеглій території вздовж ринкового фасаду розміщується несанкціонована стихійна торгівля овочами, фруктами та іншими продуктами сільськогосподарського виробництва. Що з цим робити? Тут питання швидше до патрульної поліції. У кінці кожного дня наші працівник прибирають території навколо ринку, хоча жодних доходів від стихійної торгівлі комунальне підприємство не отримує. Адміністрація ринку та представники лабораторії Держпродслужби, що розміщена в будівлі ринку, систематично проводять роз’яснювальні бесіди з громадянами, які здійснюють стихійну торгівлю. Розповідаємо про відповідальності за продаж продуктів харчування, які не пройшли санітарно-ветеринарний контроль. Запрошуємо людей продавати на організованих торговельних прилавках ринку, які обладнані водопостачанням, щодня прибираються та проходять систематичну санітарну обробку. Але на цьому наші можливості закінчуються.

Якась тупикова ситуація?

Ну, кияни мають вирішити, чи варто купувати продукти, що лежать на асфальті, покриті пилом від автівок. Чи все ж користуватися послугами організованого ринку? Часом ціна в стихійних продавців навіть вища ніж на прилавках Житнього. Але тут якась ментальна звичка в покупців спрацьовує, мабуть, – купувати на вулиці. Усе просто: якщо ніхто не купуватиме продукти в стихійних продавців – то проблема вирішиться сама собою. Немає попиту – не буде й пропозиції. Зі свого боку гарантую, що на прилавках комунального підприємства "Житній ринок" кияни та гості столиці можуть знайти продукцію на будь-який смак та достаток: від делікатесів вітчизняного та імпортного виробництва до соціальної групи товарів. Продукцію, яка відповідає всім ветеринарно-санітарним вимогам. І придбати все це можна у продавців, що здійснюють торгівлю у відповідних санітарно-гігієнічних умовах. І покупцям, і продавцям час змінюватися. Тим паче, що Житній ринок зараз отримав гарний шанс на переродження в сучасному форматі.

Киян дуже схвилювала інформація про плани німецького бізнесмена щодо Житнього ринку? Про що йдеться? Це продаж чи оренда? І чи не виросте на місці ринку черговий житловий комплекс.

По-перше, Житній ринок неможливо придбати, бо це комунальна власність. По-друге, тут немає місця для спекуляцій і зради, бо наша мета саме збереження всього комплексу "Житнього ринку". Це будівля 1980, зведена за проєктом архітекторів О. Моніної, В. Штолько і конструктора Б. Бернарського. Фасад ринку оздоблений унікальним металевим панно українського художника, монументаліста Анатолія Домнича "Із варяг у греки", створеного на честь основного водного торгового шляху Київської Русі, що зв'язував північні райони країни з південними землями і скандинавські країни з Візантійською імперією.

Житній ринок – це зразок ультрамодернізму в архітектурі. І його унікальність саме в тому, що це справді ринок, який працює і досі. Але важливо розуміти, що будівлі близько сорока двох років А що це означає? Усі інженерні мережі вже є в дуже занедбаному стані, а деякі комунікації вже і в аварійному або геть не працюють. Наприклад, системи опалення та димовідведення. Основні проблеми – питання ремонту унікальної конструкції вантових тросів, які утримують конструкцію ринку, та визначення стану плит перекриття ринку. Зазначену вантову конструкцію ринку не можна змінювати, оскільки будь-які втручання в конструкцію призведуть до повного її руйнування. Металеве панно "Із варяг у греки" вимагає уваги спеціалістів. Потрібно терміново проводити заходи для збереження самобутнього стилю ультрамодернізму та цільового призначення ринку. Йдеться про великі кошти, які потрібно брати або у киян, з бюджету КМДА, або за рахунок приватного інвестора. Ми обрали другий варіант.

Про що саме йдеться?

КМДА та КП "Житній ринок" організували та провели процедуру відкритого електронного аукціону на передачу в оренду частини площ будівлі ринку з метою подальшого розміщення закладів громадського харчування, надання послуг населенню. Під час організації аукціону було враховано побажання киян та міської влади, а саме ту основну мету, з якою було побудовано будівлю, – це розміщення критого сільськогосподарського ринку з фермерською продукцією. У скрутний для нашої країни час ми вдячні інвестору панові Флоріану Болену за віру в нашу перемогу. За інвестиції в наше місто Київ, у Поділ. Німецький бізнесмен має бездоганну репутацію та великий досвід в аналогічних проєктах в різних європейських країнах. Зокрема, він має кілька успішних проєктів у Лондоні, його команда має унікальну експертизу саме в перетворенні старих будівель на сучасні об’єкти. Цільове призначення будівлі не змінюється. Але ринок трансформують у сучасний громадський простір. Інвестиційний договір також передбачає ремонт будівлі та прилеглих територій. Після проведення торгів, ми на стадії обговорення технічної частини проєкту.

Чи не перетвориться Житній ринок на аналог торговельного центру?

Повторюю, цільове призначення будівлі не змінюється. Мова йде про оренду нежитлових приміщень загальною площею 4160,50, це приміщення другого поверху – 3177,4 кв. м, антресоль 2 поверху №1 – 744,3 кв м. та антресоль 2 поверху № 2 – 238,80 кв. м. Ці приміщення раніше взагалі не використовували за цільовим призначенням. У планах німецького інвестора створити на другому поверсі громадський простір з фудкортами, пивоварнею, дитячим куточком. А на першому поверсі традиційно можна буде купити м'ясопродукти, овочі, квіти, насіння та інші продукти власного виробництва. Ринок переформовується, тут буде комфортно, безпечно, приємно, як в подібних ринках у великих європейських містах. Наша мета – не лише зберегти будівлю Житнього, а й перетворити його на привабливий туристичний об’єкт.

Ми реалісти й розуміємо, що в умовах війни розпочинати масштабні ремонтні та відновлювальні роботи не зовсім гарна ідея, але ми використаємо час до перемоги України для підготовки технічної та проєктної документації. Та й оперативні роботи для підтримки життєдіяльності об’єкта ніхто не скасовував. Зазначу, що на час війни ми розмістили на території ринку благодійні організації, які допомагають сім’ям, що стали жертвами агресії РФ, та захисникам нашої держави. Також на території ринку з самого початку військової агресії РФ працює продовольчий гуманітарний ХАБ у співпраці з Гуманітарним штабом Київської міської військової адміністрації.

Яка юридична особа буде орендарем і про які суми йдеться?

Вся інформація про аукціон є публічною. Переможець ТОВ "ТАНДЖЕРІН", ЄДРПОУ: 42577394. Торги стартували зі стартової орендної плати: 937 980,88 грн без ПДВ на місяць. Фінальна орендна плата на місяць становитиме 1 202 068,80 грн, у т.ч. ПДВ 200 344,80 грн. Кошторис, технічна та проєктна документація – на стадії обговорення. Згідно з договором, орендар зобов’язаний за власні кошти провести капітальний ремонт (реконструкцію) будівлі критого ринку (зокрема даху, інженерних мереж, комунікації, нежитлових приміщень, відповідно до рішення постійної комісії КМДА з питань власності).

Звучить привабливо. А про які строки йдеться, коли ми говоримо про ремонт та оновлення будівлі Житнього ринку?

Багато що в цьому проєкті залежить не від нас і не від орендаря. Є бажання розпочати роботи наступного року, але тут все залежить від успіхів ЗСУ. Перемога буде чудовим імпульсом для змін не лише на Подолі, а й у всій країні. Але вже зараз ми запрошуємо виробників сільгосппродукції та фермерів займати вільні торгові ряди Житнього ринку. А покупців – приходити до нас за смаколиками. Бо Житній ринок працював, працює і буде працювати. І з часом лише покращуватися.

Нагадаємо, раніше новий власник TARANTINO family Флоріан Болен розповів, яким буде ресторанний бізнес у Києві після перемоги.