Не тільки Helsі: як лікарні використовують медичні інфосистеми для збільшення оплати від НСЗУ

Наприкінці минулого тижня Facebook заполонили пости про відомий медичний портал Helsi. Українці ділились своїми історіями, як в особистому кабінеті знаходили фейкові записи до лікарів, яких ніколи не відвідували. Наприклад, блогер Макс Юр'єв розказав, що в його акаунті з'явився запис про масаж, якого насправді не було.

"Якось я по страховці відвідала лікаря у приватному медичному закладі. Потім зайшла в Хелсі й побачила прийоми у того ж самого лікаря тільки в державній клініці. Повідомила про це в приватну, що вважаю це дивним, як мінімум, але вони навіть ніяк не відреагували", — пише в нього в коментарях користувачка Марина Ватуліна.

Наталка Макогон, екскерівниця пресслужби Київського метро, яка зараз представляє реабілітаційний центр Superhumans, поділилась, що у її чоловіка є записи на флюорографію, аналіз крові, до травматолога і уролога, а в неї самої є відеоконсультація у сімейного лікаря. Всі візити — фейкові.

Чому виникли фейкові записи до лікарів у МІС

Як наголошує Інна Іваненко, виконавча директорка благодійного фонду "Пацієнти України", ситуація не стосується лише Helsi, це загальна проблема для ринку електронних медичних інформаційних систем (МІС). На сайті eHealth (Електронна система охорони здоровʼя в Україні) є перелік з 36 МІС, всі вони приватні. Такі електронні платформи лікарні можуть використовувати не тільки для взаємодії з пацієнтами, але й для створення фейкових записів. Чому це відбувається?

Логіка таких дій проста, коментує Іваненко.

"Чим більше в лікарні візитів пацієнтів, тим більше грошей отримає медичний заклад від Національної служби здоровʼя України (НСЗУ)", — пояснює експертка.

Іншими словами, такі вигадані записи до лікарів дають можливість лікарні збільшити своє фінансування.

Скандал розкрутився саме навколо Helsi з двох причин. По-перше, це дійсно дуже популярний портал для взаємодії з лікарями — на сьогодні він обслуговує понад 25 млн українців, тому можливостей для створення фейкових візитів тут більше. По-друге, на Helsi є кабінет користувача, де кожен пацієнт може побачити історію свої візитів. Іваненко зауважує, що така опція є далеко не у всіх медичних інфосистем, тому на інших люди просто можуть не знати про "свої" записи до лікарів, яких ніколи не було.

Чому Україні не слід відмовлятись від МІС?

Культурологиня Зоя Звиняцківська у своєму дописі на Facebook припускає, що проблема саме в тому, що Helsi — приватна компанія.

"Знаєте, що таке приватний стартап в Україні (зараз про Хелсі кажу)? Це нікому не відомий, не сек'юрний та не веріфікований додаток, який зробили люди, що мають доступ до державної системи медицини", — підкреслює вона.

Втім, Іваненко вважає, що Україні не слід відмовлятись від приватних медичних інфосистем. Вона наголошує, що МІСи — як і будь-який інший бізнес — створює конкурентне середовище, що дозволяє всій системі еволюціонувати та давати найкращі умови як для пацієнтів, так і для лікарень.

"Це нормальна модель, і добре, що зараз ми бачимо її недоліки. Їх треба виправляти, але не знищувати всю систему та будувати щось нове з нуля", — наголошує вона.

Що тепер робити українцям?

Вочевидь після історії з Helsi та іншими МІС, українці звертатимуть більше уваги на те, через яку систему вони спілкуються з лікарнями. За словами Іваненко, наявність кабінету користувача, де можна бачити свої записи, повинно стати важливим аргументом при виборі тої чи іншої платформи.

На жаль, на практиці у пацієнта, як правило, немає такого вибору, бо лікарня сама обирає інфосистеми, з якими співпрацює.

Але НСЗУ може створити такі правила гри, які зобовʼяжуть всі МІС мати кабінети пацієнтів з записами на своїх порталах.

Міністерство охорони здоровʼя дає свої рекомендації, що робити українцям, які побачили фейкові записи у своїх акаунтах:

• подати скаргу до НСЗУ за номером 16-77, або ж на сайті;
• звернутися з письмовою скаргою до керівництва медзакладу, в якому зафіксовано візит.

В МОЗ також повідомляють, що за минулий рік було виявлено понад 16,6 тис. записів-повторів на "первинці". Це дозволило уникнути зайвих виплат з держбюджету на суму 5 млн грн.