Розлучення під час війни: які неймовірні схеми пари вигадують при розподілі майна, — адвокатка
Люди одружуються й розлучаються попри війну в країні. І якщо з весіллям все зрозуміло, то розірвання шлюбу — особливо якщо жінка знаходиться з дітьми за кордоном — може стати справжньою проблемою. Поговорили з адвокаткою, партнеркою юридичної компанії Arzinger Наталією Горбаль про аліменти, розподіл майна та закордонні рахунки.
"Нещодавно в мене був важливий кейс: жінка з дитиною знаходяться за кордоном, є рішення про стягнення аліментів з колишнього чоловіка, але державна виконавча служба відмовляється пересилати гроші за кордон. Варто зауважити, що моя клієнтка отримала офіційний статус тимчасового захисту на території ЄС, отже вона легально відкрила закордонний рахунок. Але виконавці не хочуть відправляти їй кошти на дитину, бо для них це повʼязано з певними додатковими процедурами, яких вони намагаються уникнути", — розказує у коментарі Фокусу Наталія Горбаль, адвокатка та партнерка юридичної компанії Arzinger.
Повномасштабна війна та вимушений виїзд частини українського населення за кордон через бойові дії висвітлили багато проблем, які існували й до того, але не вирішувались роками. Тепер на них почали звертати більше уваги. Пересилання аліментів за кордон — одна з таких ситуацій.
Як пояснює Горбаль, Національний банк України ще в травні минулого року врегулював питання з виплатою аліментів за кордон, але виконавча служба продовжує використовувати відмовки.
"Звісно, ми знайшли вихід із ситуації конкретно в цьому випадку — матір жінки, яка залишилась в Україні, відкрила картковий рахунок у національній валюті в банку в Україні, реквізити передали виконавчій службі й кошти почали приходити", — пояснює адвокатка.
Але це лише точкове розв'язання проблеми, яка залишається актуальною для громадян за кордоном.
Про стягнення аліментів
За словами Наталії Горбаль, розлучитись навіть під час перебування за кордоном сьогодні не є аж таким складним завданням. Адвокати так само представляють клієнтів, що знаходяться на території інших країн, судові засідання проводяться у форматі відеоконференцій.
"Все відбувається дуже швидко", — запевняє експертка.
Втім, ситуація змінюється, коли є додаткові вимоги, крім розлучення. Наприклад, якщо позивач одночасно звертається ще і з вимогою про визначення місця проживання спільної дитини. У випадках, коли йдеться про складніші судові процеси, фізичне перебування жінки за кордоном не дає їй змоги бути повноцінно залученою у судову справу, підкреслює Горбаль.
"Якщо розглянути ситуацію, коли чоловік не має бажання виплачувати аліменти на підставі рішення суду, то законодавцем передбачений доволі чіткий алгоритм дій, щоб спонукати батька дитини виконувати таке судове рішення, а виконавцям надані широкі повноваження в цих питаннях. Мова йде і про розшук платника аліментів, і про інші дії, як от внесення особи до реєстру боржників, тимчасову заборону на виїзд з країни, накладення арешту на майно тощо. Але, на жаль, само по собі це не робиться, всім потрібно займатись. І якщо жінка знаходиться за кордоном, то в неї в країні має бути представник, що зможе це проконтролювати", — розказує адвокатка.
Втім, зазначає вона, для жінки всі ці питання інколи можуть бути настільки обтяжливими, що вона вирішує не домагатися виплати аліментів, а просто забути про них.
Розлучення й податки
Ще одна тема, яка тільки набуває своєї актуальності, — питання податків при розподілі майна під час розлучення або після нього, особливо коли жінка перебуває за кордоном, продовжує Горбаль.
В березні 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт 8131, який впроваджує міжнародний стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, а також вносить зміни до Податкового кодексу України.
"Насамперед зміни стосуються юридичних осіб, але опосередковано вони впливають і на фізичних осіб — громадян України, що перебувають за кордоном. Цей закон покладає обовʼязок на фінансові установи передавати інформацію про рахунки за кордон і навпаки — з-за кордону в Україну", — розказує Горбаль.
Який це має стосунок до розлучень? За словами співрозмовниці Фокусу, це стосується випадків, коли під час розлучення та поділу майна один із партнерів хоче віддати іншому його частку у спільному майні грошима. Наприклад, чоловік прагне залишити собі всі активи, але він погоджується виплатити дружині, що знаходиться за кордоном, компенсацію.
"Тут може виникнути ціла низка питань, зокрема на який саме рахунок жінка отримуватиме такі гроші та на підставі чого? Чи вона отримуватиме кошти у період шлюбу або вже після його розірвання?" — коментує експертка.
Сьогодні також розповсюдженими є випадки, коли подружжя, аби приховати справжню мету — поділ майна, вигадує різні схеми для уникнення сплати податків. Замість реальних договорів, призначених врегулювати питання розподілу майна і передбачених законом, останнім часом зустрічається таке явище як укладення договору позики між подружжям, пояснює Горбаль.
"За цим договором той з подружжя, хто має отримати свою частку у спільному майні грошима, нібито у минулому "позичив" кошти своєму чоловіку або дружині, і тепер той "віддає" борг. І це все заради того, щоб уникнути сплати податків та/або приховати справжню мету, яку прагне досягти подружжя, особливо, з огляду на впроваджений міжнародний стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки (CRS). Але тут може постати питання про підтвердження факту, що у того з подружжя, хто надав гроші у борг, вони були у реальності. Гадаю, що податківці про це вже починають думати", — додає адвокатка.