Розділи
Матеріали

В карпатському храмі знайшли приховані великі зображення Тризубів, – ЗМІ (фото)

Леонід Максимчук
Фото: Україна Інкогніта | Знайшли великі зображення Тризубів

Люди, які зберегли зображення, прагнули аби їх згодом виявили нащадки, оскільки російсько-комуністична влада намагалася знищити українців.

Зображення чотирьох великих Тризубів знайшли в храмі Св. Параскеви, що в селі Великий Ключів. Про це повідомив виданню "Україна Інкогніта" Арсеній Ужитчак, священнослужитель релігійної установи.

Сенсаційне відкриття зробили 8 грудня. У цей день робили реставраційні роботи у церкві.

Арсеній Ужитчак розповів, що купол здавна вівтарної частини прикрашали 4 великі медальйони. На них були зображення святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги, святих Бориса і Гліба та архистратига Михаїла. Зобразили їх на листах фанери. В процесі реставрації матеріали зняли. Згодом й виявилося що під ними були заховані великі Тризуби.

Він припустив, їх міг намалювати відомий іконописець з Перемишля Павло Запорізький, який розписував цей храм Божий у 1933-1934 роках. Згодом прийшла російсько-комуністична влада і вони вирішили приховати Тризуби.

"Не стерли, не зшкребли, а зберегли, сподіваючись, що хтось колись їх виявить", – розповів священнослужитель.

Пан Арсеній додав, що люди, які знали цю таємницю, померли, очевидно, ще на початках нашої Незалежності. За 90 років це все ж відбулося.

Церква Святої Параскеви

Майстер Дмитро Баб’як збудував теперішню дерев’яну церкву. Освятили її 21 серпня 1865 року. Установа була парафіяльною. З північного сходу від храму розташована дерев’яна дзвіниця.

У 1869 році встановили новий іконостас. Стіни і дахи вкрили бляхою у 1888 році.

У 1933-1934 роках церква була відновлена. У цей період її розписав Петро Запорізький з Перемишля. Стіни у 1990 році над опасанням і восьмерики оббили бляхою.

В калуській ливарні Фельчинських громада у 1934 році замовила дзвін вагою 410,5 кг для дзвіниці.

Нагадаємо, у грудні на околицях Луцька знайшли книги українських видань, які заховали у гільзі 1938 року. Той, хто закопав предмет, міг заради своєї безпеки усе знищити, але вочевидь, мав намір зберегти українське слово для себе і нащадків, вірив, що Україна знову постане.