Судді отримують сотні тисяч доплат за дисертації, в яких часто є плагіат, — ЗМІ
Україна щорічно витрачає сотні мільйонів гривень на виплати суддям-науковцям у якості доплат. При цьому у дисертаціях суддів нерідко виявляють плагіат.
Реальні виплати суддів перевищують базовий місячний оклад судді у 2-3 рази. Про це свідчить розслідування незалежного антикорупційного центру NGL.media.
Там порахували, що базовий щомісячний оклад судді в Україні складає від 63 до 157 тисяч гривень. Водночас у 2024 році середня щомісячна винагорода судді місцевого загального суду складала 107,8 тисячі гривень, адміністративного та господарського судів — 121,5 тисячі гривень, а судді апеляційного суду — 234,7 тисячі гривень. Причиною такою різниці у виплатах є надбавки, які передбачені за стаж, за додаткову посаду, за знання іноземних мов, за науковий ступінь.
Аналітики підрахували, що кожен п'ятий суддя в Україні має звання кандидата (доктора філософії) або доктора юридичних наук. Водночас незалежні експерти неодноразово знаходили плагіат в наукових роботах суддів.
Загалом 916 суддів в Україні мають науковий ступінь. Після захисту кандидатської або докторської вони отримують надбавку в обсязі 15% чи 20% відповідно.
Найбільше суддів-науковців у Верховному суді — 96 зі 146 суддів. На доплати до їхніх зарплат щорічно Україна витрачає близько 30 мільйонів гривень.
Загалом же за минулий рік на надбавки за наукові ступені було витрачено 123 мільйони гривень, а за останні 4 роки — майже 490 мільйонів гривень.
Зокрема, доплати отримують судді Окружного адміністративного суду Києва, який було ліквідовано ще у грудні 2022 року. Ці судді не здійснюють правосуддя, але залишаються на посадах, допоки не пройдуть кваліфікаційне оцінювання. При цьому на доплати за наукові ступені 18 суддів ОАСК минулого року витратили понад 2,3 мільйона гривень з бюджету.
В Україні на фейкові доплати витрачають мільярди гривень
За останні 10 років 1 208 українців захистили докторську дисертацію з юридичних наук і ще 4 929 — кандидатську, здобувши ступінь доктора філософії.
Керівниця громадської ініціативи "Дисергейт" Світлана Благодєтєлєва-Вовк пояснює, що часто науковий ступінь здобувають не справжні науковці, а чиновники, які шукають можливість додаткового заробітку.
"Науковий ступінь – це дуже прагматична річ. По-перше, ти в будь-якому випадку входиш до інтелектуальної еліти. По-друге, отримуєш економічну винагороду. І по-третє, після кар'єри на держслужбі людина може влаштуватися викладачем в університеті", — пояснила керівниця "Дисергейту".
Вона пояснила, що за оцінкою її ініціативи, в Україні загалом є понад 50 недоброчесних ректорів, які готові ігнорувати плагіат та "готувати дисертації під ключ".
За оцінками експертів, у 2018 році на фейкові доплати йшло близько 4,5 мільярдів гривень, тоді як зараз ця сума зросла до 10-12, а може навіть 15 мільярдів гривень.
У 2025 році Благодєтєлєва-Вовк перевірила 52 дисертації суддів, і в 36 з них було виявлено плагіат.
У листопаді 2024 голову Господарського суду Київської області Павла Горбасенка запідозрили в академічній недоброчесності. В його дисертації виявили запозичені фрагменти без належного оформлення цитування, плагіат у висновках та сумнівну наукову цінність.
Раніше Фокус розповідав, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти лише з п'ятого разу погодилося перевірити на предмет наявності плагіату декларацію голови Господарського суду м. Києва Вадима Босого.