Безпрецедентний крок: Україна першою у світі засудила злочини СРСР проти угорців

За відповідну постанову №16005 проголосував 261 народний депутат, проти та тих, хто утримався, не було. Положення даного документу передбачають також увічнення пам’яті жертв, відкриття архівів та дослідження цих подій. У Верховній Раді наголосили, що ухвалення заяви має стати частиною роботи з відновлення історичної пам'яті про жертв радянських репресій та документування злочинів тоталітарного режиму. Результати поіменного голосування оприлюднили на офіційному порталі Верховної Ради України.

Документ стосується масових репресій, які радянська військова адміністрація проводила на території Закарпаття після встановлення там контролю СРСР. Йдеться про переслідування цивільного населення, а також про примусові депортації, позасудові страти та інші репресивні практики.

Що сталося на Закарпатті після приходу радянських військ

Нагадаємо, що восени 1944 року, після відступу угорських та німецьких військ, Закарпаття опинилося під контролем радянської військової адміністрації. Як зазначається в заяві Верховної Ради, після цього органи НКВС та СМЕРШ почали масові затримання цивільних чоловіків. Їх збирали під приводом так званої "мобілізації" до трудових таборів. Людей фактично відправляли за межі Закарпаття, зокрема до системи ГУЛАГу, без судових рішень.

Окремо в документі народні обранці згадують так званий "маленький робот" - примусове вивезення цивільного населення угорської та німецької національностей на роботи до Радянського Союзу.

За оцінками істориків, ці репресії стали однією з найбільших трагедій цивільного населення Закарпаття у післявоєнний період. Парламентарі наголосили, що Україна як демократична держава вважає своїм обов'язком офіційно визнати ці події злочином тоталітаризму та засудити практику позасудових страт, примусових переселень і переслідувань за національною ознакою.

Що визнала Верховна Рада

Отож, ухваленою заявою український парламент визнав масові репресії радянської військової адміністрації проти цивільного населення угорської та німецької національностей Закарпаття злочинами комуністичного тоталітарного режиму.

Окремо депутати засудили практику:

• примусових депортацій;
• позасудових страт;
• переслідувань за національною ознакою;
• переслідувань за релігійними та соціальними ознаками;
• дій органів та службовців НКВС (Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР) і СМЕРШ - радянської військової контррозвідки.

Таким чином, йдеться не просто про історичну оцінку окремих випадків, а про офіційне визнання українським парламентом характеру репресій радянської влади на Закарпатті.

Окремий блок заяви стосується збереження пам'яті про жертв та подальшого дослідження цих подій. Постанова передбачає розсекречення архівних матеріалів, включення теми репресій до шкільних навчальних програм, встановлення пам'ятних знаків і проведення наукових досліджень для відновлення історичної справедливості.

Також парламент підтримав оприлюднення архівних матеріалів, пов'язаних із подіями 1944–1946 років, щоб дослідники могли встановлювати обставини репресій та документувати злочини комуністичного тоталітарного режиму.

Мета, зазначена в заяві, - формування об'єктивного розуміння тоталітарного минулого та недопущення повторення подібних злочинів.

У Раді провели паралель із російською окупацією

Окремий акцент у заяві зроблено на дії сучасної Росії під керівництвом російського диктатора Володимира Путіна. Депутати підкреслили, що РФ під час нинішньої збройної агресії та на тимчасово окупованих територіях України застосовує ті самі методи репресій проти цивільних, що й радянський режим 80 років тому.

У зв'язку з цим Верховна Рада закликала міжнародну спільноту, наукові установи та архівні заклади демократичних держав співпрацювати у відновленні історичної правди про злочини радянського тоталітаризму в Україні.

Зазначимо, що проєкт заяви розглядали напередодні голосування - 2 вересня на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. У парламенті також повідомили, що документ готувався за участі народних депутатів Іванни Климпуш-Цинцадзе, Володимира В'ятровича, Миколи Княжицького та Микити Потураєва, а також у співпраці з Міністерством закордонних справ України, Посольством України в Угорщині та профільними істориками.

Нагадаємо, у День зовнішньої розвідки України, 24 січня, було оприлюднено раніше засекречені матеріали з архівів КДБ про відомих українців. Невідомі раніше документи розповіли про переслідування письменника й композитора Гната Хоткевича, письменника Івана Багряного та українців за кордоном, які намагалися врятуватися від радянських репресій.

До речі, в 2023 році відомий співак Іво Бобул зізнався, що йому пропонували стати стукачем КДБ та доносити на свої колег-музикантів.