Спілка кінематографістів України відреагувала на скандал із Ларисою Кадочниковою: заява

Скандал навколо 87-річної актриси Лариси Кадочникової не вщухає. Артистка, яка під час церемонії вручення премії Національної спілки кінематографістів України імені Сергія Параджанова в Будинку Кіно 9 січня виступила перед публікою російською мовою, відмовившись перейти на українську на прохання журналіста Руслана Кошовенка. У справу втрутилася Національна спілка кінематографістів України, яка виступила на захист Кадочникової.

У розгорнутій публікації на Facebook представники НСКУ зазначили, що, звісно, "хотілося б, щоб легендарна виконавиця ролі Марічки в "Тінях забутих предків" розмовляла українською не лише в просторі фільму, а й у просторі сучасної України, яка протистоїть навалі рашистської орди".

"Нашествие, яке призвело до повної дискредитації всіх компонентів "русского мира" в очах і душах українців. Отже, зрозуміле дражливе сприйняття вже самого звучання російської лінгви. У стінах нашої Спілки Будинку кіно це звучання нині зведене до мінімуму, що є наслідком природного процесу спротиву намірам російської імперії знищити Україну як таку – нашу культуру, мову, саму ментальність. Вкотре за останні триста років", – ідеться в публікації.

Водночас автори закликають до обачності та радять не зараховувати до "ворогів" тих представників старшого покоління українських кінематографістів, які продовжують спілкуватися переважно російською. За їхніми словами, нерідко внесок таких людей в українську культуру "неминущий і справді фундаментальний".

"Ролі, зіграні Ларисою Кадочниковою в "Тінях забутих предків" Сергія Параджанова, "Криниці для спраглих", "Вечорі на Івана Купала", "Білому птаху з чорною ознакою" Юрія Іллєнка, "Комісарах" Миколи Мащенка назавжди залишаться в історії українського кіно. Її виступи російською не є викликом чи навмисною провокацією, як здається декому. Мисткиня, яка стільки зробила для нашого кіно, має право на повагу і прощення за певні атавізми, мовну архаїку", – заявили колеги Кадочникової.

Спілка кінематографістів наголошує на усвідомленні того, що в її діяльності з поширення та утвердження вітчизняної екранної культури питання розвитку та життєствердження української мови мають посідати першорядне місце, що, власне, і робиться.

"У численних заходах, які відбуваються в Будинку кіно в Києві, в регіональних центрах, фільмовий екран звучить українською… Зокрема, ми ставили й ставитимемо питання про комплексну державну програму реставрації найкращих фільмів минулого, з обов'язковим дублюванням українською мовою. Потворним проявам культурної політики, які принижували нашу мову в радянському, і – будьмо відвертими – в зовсім нещодавньому минулому має прийти кінець", – підсумували автори звернення.

Реакція соцмереж

Своєю чергою низка відомих українців відреагувала на вчинок акторки куди менш поблажливо. Журналістка Марина Данилюк-Єрмолаєва зазначила, що цю історію вже рознесли російські медіа у власних інтересах:

"Лізеш на сцену публічного заходу – виступай українською. Вік – не прикриття для крінжі і підігрівання російським наративам. Цінують не вік, а досвід. Чому ж Аду Роговцеву – вони з нею ровесниці, язик не повертається назвати бабусею, вона гідна, зріла дама із соціальною відповідальністю".

Журналіст і письменник Вахтанг Кіпіані у зв'язку з інцидентом пригадав історію 25-річної давнини, коли після прем'єри фільму "Нескорений" про Романа Шухевича в київському Будинку кіно Вікторія Малекторович чистою російською мовою вирішила розповісти про зіграну нею роль зв'язкової ОУН Галини Дідік, яка провела 25 років у радянських таборах.

"Тоді, якщо не помиляюся, акторка так само не перейшла на українську після зауваження. Дивовижної глухоти і відсутності емпатії люди бувають. Факт", – написав він.

Тата Рівна у своєму пості провела паралелі між ставленням до акторів та їхніх поглядів, нагадавши історію Лії Ахеджакової, яку за слова "Слава Україні!" в Лос-Анджелесі звільнили з театру, а її героїню в "Іронії долі" замінили іншою акторкою, використавши технологію дипфейк.

"Її вирізають, витрачають чималий ресурс, щоб за допомогою сучасних технологій навіть у старих улюблених людьми кінокартинах замінити її іншою актрисою. І статус народної не допоміг, ні заслуги, і навіть те, що вона зірка значно більше за один фільм – нічого! У нас Лариса Кадочникова – в Україні, на українській сцені, народна артистка України, лауреатка Державної премії України ім. Тараса Григоровича Шевченка (ще й не якогось там, а 1991 року), акторка культового фільму, єдиного значущого в її кар'єрі, режисер якого Сергій Параджанов відмовився перекласти "Тіні забутих предків" російською, під час вручення премії імені режисера публічно відмовилася розмовляти українською. І знаєте що? Її досі не звільнено, їй навіть аплодували і вигукували "браво"", – каже авторка.

Раніше Фокус писав, що Лариса Кадочникова розповіла у своєму інтерв'ю.