"Білорусь осторонь не залишиться". Що мав на увазі Лукашенко і чи готова Україна до відкриття другого фронту (карта)
Олександр Лукашенко виступив із гучною заявою, що в разі активізації військових дій на Донбасі Мінськ стане на бік Москви. Фокус поспілкувався з профільними експертами, щоб розібратися, чи Україна зможе вести війну на два фронти і наскільки ця загроза обґрунтована.
"Вони чудово розуміють: якщо вони знову розв'яжуть війну на Донбасі або десь на кордоні з Росією, Білорусь осторонь не залишиться", — заявив Олександр Лукашенко. Кому адресовані ці слова та наскільки реальна загроза?
29 листопада на нараді з питань військової безпеки Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь "не залишиться осторонь", якщо на Донбасі розпочнеться "нове загострення між Заходом та Росією", і наголосив, що "зрозуміло, на чиєму боці" буде його країна. У той же день міністр оборони Республіки Білорусь Віктор Хрєнін розповів, що білоруські військові з 1 грудня розпочинають активну бойову підготовку через "мілітаризацію сусідніх країн".
Фокус поспілкувався з профільними експертами, щоб розібратися, наскільки серйозно варто сприймати слова Лукашенка та чи загрожує відкриття другого фронту Україні.
"Армія Білорусі хоч і без бойового досвіду, але боєздатна". Скільки солдатів та техніки в Лукашенка
Директор фонду "Повернись живим" та співзасновник порталу Мілітарний Тарас Чмут у коментарі Фокусу наголошує: чи залучає Лукашенко армію Білорусі проти України в межах ескалації між офіційним Києвом та Москвою, не знає ніхто.
"Це треба в нього питати. Але я нагадаю, що армія Білорусі — це армія боєздатна. Так, вона без бойового досвіду, але боєздатна. І вона має на озброєнні, зокрема, і сучасну техніку", — каже Чмут.
За даними білоруського порталу Tut.by, станом на 2020 рік чисельність Збройних сил Білорусі становила приблизно 65 тисяч людей, з яких 45 тисяч — військові.
Сили спеціальних операцій (ССО, основні завдання яких — розвідка, контрдиверсія, боротьба з незаконними збройними формуваннями) налічують близько 6 тисяч людей. Також країна має близько 300 тисяч осіб резерву, який у мирний час не використовується. З них 120 тисяч входять до Війська територіальної оборони (складаються з осіб, які відбули службу та перебувають у запасі).
Аналітичні центри Global Firepower і The Military Balance стверджують, що з військової техніки на балансі Білорусь має близько 500 танків Т-72Б, трохи більше 30 винищувачів МіГ-29, 4 винищувачі Су-30 і кілька десятків штурмовиків Су-25.
У рейтингу військової потужності Global Firepower 2021 Білорусь опинилася на 50 місці серед 140 країн, що порівнюються. Україну в ньому поставили на 25-у позицію, а РФ — на 2-у.
"Хоче показати зуби Заходу". Заява Лукашенка адресована не Україні
Військовий оглядач Олег Старіков у розмові з Фокусом наголошує, що погрози Лукашенка не стосуються України, якщо не буде доведено, що саме Банкова вирішила розпочати військову операцію щодо вирішення донбаської кризи.
"Лукашенко з 2014 року жодного разу не порушив дану ним обіцянку Петру Порошенку, що кордон між Україною та РБ буде мирним і що він не допустить загрози з північного заходу для України — навіть при тому тиску, який здійснював Кремль на нього. Це войовнича заява, та й форма його подачі — у військовій формі, на нараді з вищим командним складом сектора оборони і безпеки РБ — спрямована на Захід, а саме — на Польщу, Литву, а якщо узагальнити — на НАТО і Вашингтон. Лукашенко показав, що Республіка Білорусь – це військовий союзник Росії, і в разі збройного конфлікту між РФ та НАТО його країна виступить на боці Кремля”, – стверджує Старіков.
Втім, зазначає військовий оглядач, навіть якщо Київ захоче вирішити кризу на сході України військовим шляхом, то "не факт, що Лукашенко стоятиме на боці Кремля".
"Тут має статися щось неординарне між Мінськом та Києвом. І останнє: Лукашенко розуміє, що якщо відбудеться збройний конфлікт між Республікою Білорусь та Україною – це буде катастрофа, і допустити цього не можна", – наголошує Старіков.
"Нормалізація свого становища". Лукашенко задобрює Кремль
Координатор напряму міжнародної політики Центру політичних досліджень "Доктрина" Денис Москалик висловив Фокусу припущення, що заява Лукашенка є його спробою "продемонструвати свою лояльність та корисність Кремлю", а також те, що "подальший тиск на нього з боку Заходу призведе до тяжких наслідків у вигляді розширення військової регіональної кризи та втягування в неї нових країн. Це продовження заходів, частиною яких була спецоперація з мігрантами на кордоні, їхня мета — нормалізація становища Лукашенка та зняття ізоляції після протестів 2020 року», — каже Москалик.
Експерт вважає, що лідер Білорусі всіма силами уникатиме участі у війні.
"І якщо Лукашенко таки піде на це, то швидше можна буде говорити більшою мірою про використання території РБ як плацдарму та простору для ударів — насамперед диверсійних сил і, можливо, авіації. Але й цього він намагатиметься уникнути. Його мета — повернутися до "нормальності" свого становища на міжнародній арені, яка була до 2020 року", — наголошує Москалик.
"Лукашенко міг отримати вказівку з Кремля"
Військовий аналітик Фокуса та офіцер Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) Ігаль Левін розповідає, що бачить два сценарії, відповідно до яких Лукашенко міг виступити із заявою з приводу Донбасу.
"Оптимістичний: Лукашенко просто демонструє свою лояльність Кремлю, користуючись галасом навколо факту концентрації військ РФ на кордоні з Україною. Плюс це чудовий момент потрапити до всіх ЗМІ, адже йому потрібно максимально позначати свою легітимність через видимість", — зазначає Левін.
Другий сценарій військовий аналітик Фокуса називає "не дуже оптимістичним": Лукашенко міг отримати вказівку з Кремля приєднатися до кампанії з підготовки ґрунту для подальшої ескалації російсько-української війни.
"Більше того — у Лукашенка просто може бути безвихідна ситуація. Інакше підтримка Москви закінчиться або сильно похитнеться. Не підтримка Білорусі як держави — Білорусь Москва не відпустить, а саме сам уряд Лукашенка. Чи хоче він війни? Ні. Чи потрібна йому війна? Ні. Чи розуміє він, що це буде початком кінця, але, можливо, у нього просто не було вибору.
Кремль вибудовує свою партію в цій війні, і Лукашенко міг виявитися просто ще однією фігурою”, – міркує Левін.
У будь-якому разі, наголошує військовий аналітик, для України вимальовується небезпечна ситуація, оскільки Мінськ має хоч і невелику, але боєздатну армію. Крім того, каже Ігаль Левін, Білорусь може надати Росії свої авіабази та свою територію як плацдарм.