Розділи
Матеріали

"Настільки патріотичних людей я не бачила ніколи". Як живе Миколаїв у воєнний час

Галина Ковальчук
Фото: Соцмережі | Інна Терлецька переконана: "Миколаївці стоятимуть до останнього"

Як жителі Миколаєва адаптуються до воєнних реалій, які проблеми є найбільш актуальними для міста і чому воно ніколи не здасться ворогові.

Українці стежать за подіями у Миколаєві з пильною увагою. І не лише тому, що голова обласної адміністрації Віталій Кім став зіркою соцмереж. Миколаїв — одна зі стратегічних цілей окупантів, яким украй важливо зайняти місто, щоб просуватися на Одесу. Однак цієї цілі росіяни не досягли: спроби взяти місто провалилися, і тепер воно, за словами Віталія Кіма, стало тиловим. Водночас в області ситуація залишається складною, деякі населені пункти окуповані, тривають бої.

Про те, як зараз живе обласний центр, Фокус поговорив із місцевою мешканкою Інною Терлецькою. Вона залишається у місті, працює, волонтерить і бачить, як Миколаїв продовжує жити, боротися та вірити у перемогу.

Миколаїв стоятиме до останнього

Ірино, як ви дізналися, що почалася війна?

— 24 лютого були чутні вибухи, прилетіло в аеропорт Кульбакіно. Я живу далеко від аеропорту, тому звук ударів був віддалений. Я з Луганська, і з досвіду знаю, коли страшний обстріл, а коли терпимо і можна жити.

Чи входили російські війська в місто?

— У нас у місті їх немає. Був момент на початку березня, коли кілька танків з'явилися на центральній вулиці, навіть не знаю, як вони змогли там опинитися. Але їх розбили, і більше загарбників у Миколаєві не було. В області ситуація набагато сумніша, російські війська є в селах, але їх потихеньку вибивають. Зараз дуже часто оголошують повітряні тривоги, але наші зазвичай збивають ракети, і потрапляння рідкісні.

Наскільки постраждав Миколаїв від обстрілу? Чи є руйнування, відчутні для містян?

— Для містян відчутніше за все руйнування житлових будинків, їх досить багато. Вчора прилетіло в один із будинків, і звідти не випускають мешканців, поки не розмінують снаряд, що не розірвався. Таке часто буває. Також прилетіло в готель "Інгул".

У багатьох містах у перші дні війни містяни масово виїжджали. Чи було таке у Миколаєві?

— Звичайно, багато хто поїхав. Спочатку в нас було відкрито єдину дорогу на Одесу. На мосту були великі черги з автомобілів, автобусів — їх організовував Червоний хрест, волонтерські групи, які вивозили переважно жінок і дітей. За відчуттям місто спорожніло. Але моє коло спілкування, у Фейсбуці й у реальності, всі залишилися. Мій чоловік у теробороні, і я не маю права виїхати.

Як війна вплинула на містян?

— Я бачу, що зараз люди дуже згуртувалися. Коли дзвоню колегам по роботі в інші міста, люди відповідають набагато чуйніше, чемніше, дбайливіше. Мене це проймає до мурашок. Щодо Миколаєва, то настільки патріотичних людей я не бачила ніколи. Можливо, це моє коло спілкування. Але з ким я не знайомлюся — він патріот. Миколаївці стоятимуть до останнього, ніхто не замислюється, що треба берегти життя.

Ми в місті робимо все можливе: сітки плетемо, волонтеримо. Спочатку збирали спорядження для тероборони, оскільки не одразу з'явилося забезпечення.

Спеціально переглянула фільм "Матриця. Революція". Вважаю його дуже знаковим, якщо проводити паралелі з нашими подіями. Там триває боротьба добра і зла, і сили добра відмовилися "жити абияк", а вирішили боротися. Я вважаю, що в нас є така сама сильна віра в перемогу.

Воєнні будні Миколаєва

Чи їдуть до вас переселенці з окупованих міст?

— У Миколаїв робили зелені коридори, вивозили людей з навколишніх селищ. Як їх розміщують, не знаю. Але багато людей залишилися вдома, незважаючи на окупацію і відсутність зв'язку, бувало, що й по десять днів. Виїхати нелегко, адже ситуація постійно змінюється, і невідомо, як довго війна може тривати.

Чи адаптувалися містяни до нинішнього стану?

— Так, звичайно, людина звикає до всього. Наприклад, мій транспорт тепер — велосипед, скрізь на ньому їжджу, на роботу й у справах. Я жодного разу не спускалася у підвал, весь час проводжу в квартирі, облаштувалася за правилом двох стін. А ті, хто з дітьми, у паніці, сидять у підвалах. Але, я вважаю, що це не дуже хороша альтернатива.

Неможливо відобразити вміст. Подивитись в Telegram

Як працює інфраструктура міста? Чи є світло, вода, тепло?

— У нас є все забезпечення, для мене це дуже важливо.

Чи працюють магазини? Чи є черги?

— Спочатку в магазинах розкупили все через паніку. І спершу відчувалася продовольча криза: наприклад, картопля була, але коштувала 37 грн. Але минув тиждень-другий, і в магазинах є все необхідне для життя, продукти завозять. Черг уже немає. Проблем зі зняттям готівки теж немає.

Яка ситуація у Миколаєві з медикаментами?

— Аптеки працюють, останнім часом є нестача серцевих і заспокійливих засобів. Знаю, що надходить гуманітарна допомога, але жодного разу не намагалася її брати. Ті, хто потребує, звертаються до сімейних лікарів, здається, вони розподіляють гуманітарку. Так, медикаментів менше, але про критичну нестачу я не знаю.

Центральний ринок Миколаєва поновив роботу. На території є бомбосховище
Фото: niklife.com.ua
Центральний ринок Миколаєва поновив роботу. На території є бомбосховище
Фото: niklife.com.ua
Центральний ринок Миколаєва поновив роботу. На території є бомбосховище
Фото: niklife.com.ua
Центральний ринок Миколаєва поновив роботу. На території є бомбосховище
Фото: niklife.com.ua
Центральний ринок Миколаєва поновив роботу. На території є бомбосховище
Фото: niklife.com.ua
Центральний ринок Миколаєва поновив роботу. На території є бомбосховище
Фото: niklife.com.ua

Закон і порядок. Бізнес у Миколаєві працює, з мародерами ефективно борються

Чи є випадки мародерства в місті?

— Так, але з мародерами ефективно борються. Як і в інших містах їх прив'язують до стовпів, знімають штани, і так вони і стоять. Поліція у нас працює добре, часто бачу патрулі. Мені є з чим порівняти: родич зараз у Сєвєродонецьку, каже, що поліції там із перших днів війни не стало.

Голова Миколаївської ОДА Віталій Кім закликав бізнес знову працювати. Чи повертаються миколаївські підприємства на роботу?

— Я бухгалтер, веду різні підприємства, і ми маємо проєкти. Так, люди працюють, перекази надходять, банки добре працюють. Бізнес у місті не помер, потихеньку працює, намагається. У нас відкрилися навіть перукарні, йога-клуб.

Кім заявляв, що міські рекламні борди та "будки" (так у Миколаєві називають МАФи. — Ред.) підуть на потреби армії. Чи бачите ви цю роботу в місті?

— Так, це роблять. Сьогодні в центрі міста демонтували величезні борди зі стійками та вантажать їх у машину. Все робиться швидко та згуртовано. Коли Кім попросив зібрати шини для захисту Миколаєва, містяни це зробили за дві години.

Напевно, нинішня згуртованість це виховний момент для людей. З'являється розуміння того, що в майбутньому ми пильно стежитимемо за діями влади: Україна має очиститися від корупції, щоб розвиватися і відроджуватися.