Розділи
Матеріали

"У бомбосховищах "Азота" сотні людей", — волонтер про тих, хто залишився у Сєвєродонецьку

Тетяна Катриченко
Фото: Telegram | Зруйновані цехи заводу "Азот"

У Сєвєродонецьку Луганської області, де другий тиждень точаться вуличні бої, можуть залишатися до десяти тисяч місцевих жителів. До початку повномасштабного вторгнення там було сто тисяч городян.

Нині у місті — не більше десяти тисяч мешканців. Частина виїхала на підконтрольні уряду України території, інша — в окупацію чи Росію.

"Дивишся — місто порожнє, а заходиш у підвал, а там десятки, а то й сотні людей ховаються. Залишилися пенсіонери, але є молодь, з дітьми, — каже в коментарі Фокусу волонтер із Сєвєродонецька Аріф Багіров. — Я всі три місяці тільки тим і займався, що питав: чого ви чекаєте? Хтось казав, що боїться їхати, у когось немає фінансової можливості та віри в те, що їх десь безкоштовно приймуть, нагодують. Пенсіонери мені відкрито казали: "Аріф, я це місто побудував, я хочу тут і померти, не заважай мені". І що я скажу? Поки міг, чимось допомагав — ліками, продуктами, котиків годував. Якщо це їх останні дні, намагався покращити".

За його словами, виїхати із Сєверодонецька неможливо. За трасу, що з'єднує Лисичанськ і Бахмут, точаться бої.

Зараз телефонного зв'язку із Сєверодонецьком немає. Востаннє Багірову вдалося зв'язатися з колегами, які залишилися у Сєвєродонецьку, 1 червня. Тоді він дізнався, що штурмують гуманітарний штаб: "Зв'язок був через Starlink, але зараз він знищений, або потрапив не в ті руки. Тому інформації вже немає. Знаю, йдуть жорстокі міські бої, через мій Сєвєродонецьк проходить лінія фронту. Українська армія точно контролює територію підприємства "Азот". Там у бомбосховищах ховаються сотні людей".

Нагадаємо, в інтерв'ю Фокус розбирався, які є особливості та три завдання ЗСУ під час оборони Сєвєродонецька.