У РФ випробували активний захист "Арена" на танках Т-72: що очікувати від розробки 40-річної давності
Експерти ставлять під питання ефективність КАЗ "Арена-М", оскільки систему вже неодноразово випробовували і вона ледве впоралася з боєприпасом, що летить зі швидкістю 1,2 км на годину. При цьому швидкість підкаліберного снаряда досягає 1,5 км на годину.
Російські ЗМІ повідомляють, що "Ростех" успішно провів випробування комплексу активного захисту (КАЗ) "Арена-М", що був встановлений на танку Т-72. Пізніше з'явилася інформація, що надалі цей КАЗ планують встановлювати на новіших моделях російських танків типу Т-80 і Т-90. У зв'язку з цим експерти Defence Express опублікували матеріал, де було проаналізовано перспективи використання захисту "Арени-М", розробка якої велася ще за "брежнівської" епохи.
Інформація про випробування КАЗ "Арена-М" у російських виданнях з'явилася 5 квітня. З посиланням на холдинг "Високоточні системи" повідомлялося, що випробування КАЗ пройшли за розширеною програмою, тобто не лише з вітчизняними боєприпасами, а й закордонними трофейними.
За словами представника холдингу, питання про прийняття "Арени" на озброєння у складі танка Т-72 знаходиться на завершальній стадії. При цьому коротко описувалися принципи роботи захисту, який полягає у виявленні за допомогою швидкодіючої РЛС боєприпасу, що підлітає (РПГ або ПТУР) і відстріл назустріч загрозі контрбоєприпасу, покликаного знищити його до попадання в танк.
Тим часом оглядачі нагадали, що розробка "Арени" походить від 70-х років минулого століття.
"Накреслювати його почали ще у СРСР у 70-х роках за дослідно-конструкторською роботою "Шатер". У 1982 році перший зразок радянського комплексу активного захисту вийшов на полігон, але роботи не були завершені до розпаду СРСР. І з того часу знаходиться у стадії аналоговнєтної російської розробки", — зауважили експерти.
При цьому наголошувалося, що попередник комплексу — "Дрозд", який потрапив на танк Т-80У, пройшов випробування у реальних бойових умовах у Сумській області. Щоправда, без успіху, оскільки танк був успішно знищений у березні минулого року.
Крім того, оглядачі звернули увагу, що інформація про активні випробування "Арени-М" на танках Т-72 і Т-90 проходили ще у 2017 році. А перед цим росіяни з таким же ентузіазмом демонстрували колишню версію "Арени" у 1997 році. Тоді комплекс був окремим блоком над вежею танка, який чимось нагадував шпаківню.
Однак з появою КАЗ "Афганіт" російські аналітики почали без сорому критикувати "Арену", натякаючи на те, що справді ефективний комплекс не може бути десятиліттями бути на стадії випробувань.
Чи варто серйозно ставитись до заяв росЗМІ щодо "Арени"
Оглядачі підкреслили, що з моменту перших прототипів 40-річної давності ситуація майже не змінилася. Тому ефективність захисту викликають деякі сумніви. Питання полягає в тому, наскільки системи радіолокаційного виявлення та управління елементами ураження здатні вчасно реагувати на постріл із сучасних вогневих засобів.
Наприклад, швидкість підкаліберного боєприпасу сягає 1,5 км на секунду, тому для спрацьовування системи КАЗ залишаються соті долі секунд з урахуванням того, що зона РЛС "Арени" вимірюється в десятках метрів. Таким чином, на всі операції, включаючи виявлення снаряда, розрахунок його траєкторії та команду відстрілу елемента ураження у системи є соті долі секунди. Заявлена швидкість спрацьовування системи — 0,07 секунди, що ледь вистачало для ураження снаряда, що летить зі швидкістю близько 1,2 км на секунду.
Другою важливою проблемою була загроза ураження КАЗ власної піхоти, яка може бути поблизу техніки. Але найбільшою проблемою стала ціна розробки та доступ до електронних компонентів за умов санкцій. Втім, завершили оглядачі, Міноборони РФ значно могли знизити рівень вимог і КАЗ зможе якось протистояти лише пострілам ПТРК, а погрози підкаліберних снарядів просто проігнорували.
Нагадаємо, у російських ЗМІ з'явилася інформація про те, що в Україну можуть потрапити танки Т-80УМ2 "Чорний орел", оснащений баштою нової конструкції. Повідомлялося, що танк має ходові характеристики, що перевершують аналоги західних зразків, хоча за деякими показниками він поступається горезвісному Т-90М.